БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА
Ерік Гобсбаум Вперше опубліковано в: Спільне, №6, 2013: Гендер і праця Жінки часто вказують на те, що історики в минулому, включно з марксистами, переважно оминали жіночу половину людства. Ця критика справедлива; автор цих рядків погоджується, що це стосується і його праць. Проте, щоб виправити цей недолік, не варто розвивати спеціалізовану історичну галузь, яка займалася б винятково […]
П’єр Бурдьє: «Мене можна об’єктивувати, як і будь-кого іншого…»
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє – В інавгураційній лекції, яку Ви читали в Колеж де Франс, Ви зазначили, що «будь-яке припущення, висунуте наукою про суспільство, може і має бути застосоване до соціолога особисто». Ми можемо зайнятися бурдьєзіанською соціологією Бурдьє? Ви можете пояснити себе самого? Якщо так, чому існує це непохитне замовчування розмови про особистість […]
Революційна притча про рівність людей
Біографи визначного українського поета Тараса Шевченка розповідають цікаву історію про його революційну пропаганду у середовищі українського селянства в 1845 р. Шевченко хотів показати силу звичайних людей кріпакам, які зібралися у сільській хатині. Він поставив на стіл пшеничне зернятко і спитав своїх слухачів: «Що воно означає?» Оскільки ніхто не міг відповісти, він пояснив, що зернина означала […]
«Трон»: віртуальний простір як простір ідеологічної боротьби
Рано чи пізно класичний зразок наукової фантастики «Трон», фільм свого роду унікальний, не міг не уникнути долі рімейку. І справді, 2010 року вийшла стрічка під назвою «Трон: Спадок». Де, як не у фільмі про віртуальний світ, можна реалізувати потужний потенціал комп’ютерно генерованих цифрових спецефектів? Проте нам ітиметься не стільки про «вдалий / невдалий» рімейк у […]
НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ
Починаючи з січня 2011 року за сприяння профспілкових активістів, дослідників, журналістів, митців і усіх зацікавлених в рамках дослідницького проекту і формування архіву “Праця і робітничий рух в Україні. Архів і дослідження” збираються і аналізуються матеріали, що стосуються становища робітничого класу, змін, що відбулися у класовій структурі, а також форм класової експлуатації після розпаду СРСР. Окрім […]
Ренаціоналізація соціального простору
Головні редакторки випуску – Наталя Онищенко та Ірина Когут Природа великих міст динамічна, вони перебувають у стані постійної зміни. Однак за останні кілька десятиліть міста світу трансформувались особливо помітно. Більше того, ми можемо назвати основну рушійну силу цих трансформацій – неоліберальна реструктуризація. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в […]
ХУДОЖНИЦІ І КАПІТАЛІЗМ
Ерік Гобсбаум Вперше опубліковано в: Спільне, №6, 2013: Гендер і праця Жінки часто вказують на те, що історики в минулому, включно з марксистами, переважно оминали жіночу половину людства. Ця критика справедлива; автор цих рядків погоджується, що це стосується і його праць. Проте, щоб виправити цей недолік, не варто розвивати спеціалізовану історичну галузь, яка займалася б винятково […]
Не Жадан. Не фонтан. Трагіфарс «Гімн демократичної молоді» у театрі Івана Франка
Взяли твоих персонажей и сняли полуторачасовую байку про педиков. Всё равно, что снова «Бэтмен и Робин» смотреть. к/ф «Джей и Молчаливый Боб наносят ответный удар» Поета, письменника і перекладача Сергія Жадана можна сміливо назвати чи не єдиним революціонером з сучасних величин української літератури. На тлі просякнутого «мідл-класівькою» зверхністю, містечковістю, націоналізмом та дріб’язковим антикомунізмом «сучукрліту» (між іншим, […]
ПРОДАТИ ФЕМІНІЗМ ЗА КІЛОГРАМ ВИНОГРАДУ, ДВІ СЛИВИ, МАЛЮНОК ЇЖІ ТА ФОТО БЛОШИНОГО РИНКУ
13.10.2011 я потрапила у художню роботу «EIONOMETRY» міжнародної групи E.I.O. – «Суспільство однієї години» (Марія Барончеа (Maria Baroncea) та Едуард Габіа (Eduard Gabia) з Румунії, Драгана Булут (Dragana Bulut) з Сербії). Представлена у рамках фестивалю сучасного танцю Explore у Бухаресті, робота, жанр якої складно визначити (танець? перформанс? хепенінг?) мала форму базару, вірніше, гри у «вільний» […]
«Хороший архітектор – не той, хто робить будинки, а той, хто займається суспільним простором»
«Група предметів» – чи не єдина формація сучасних українських архітекторів, що продукує критичний погляд на міський простір та його філософію. Про місто майбутнього, архітектурну утопію і простір гри розповідає ідеолог групи Влад Голдаковський. Андрій Мовчан: Що зараз прийнято називати сучасною архітектурою? Влад Голдаковський: Те, що зараз вважається «хорошою», «прогресивною» сучасною архітектурою – це мистецтво, яке має прямий […]
