Фильм Джессики Гортер «Красная душа»: русский неосталинизм и страхи постсоветского человека
Александр Земленит В ноябре 2017 года вышел новый фильм режиссёра из Нидерландов Джессики Гортер «Красная душа» («De Rode Ziel») — картина о психологии русского сталинизма. Показы «Красной души» с успехом прошли на фестивалях в Европе и в России. Судя по отзывам голландской аудитории и киносообщества, для маленьких и далеких от советской проблематики Нидерландов этот фильм […]
Радянська й пострадянська політична епістемологія: метафізика проти позитивізму
Журналістська «теорія» політики постправди проголосила прихід епохи, коли, формуючи політичні погляди, уже не довіряють фактам, а покладаються тільки на емоції. Ця концепція зачепила важливі питання, проте не надала на них ствердних відповідей. Водночас вплив «правди» на політику — важлива проблема соціальної науки. У цій статті я хотів би запропонувати попередню й достатньо грубу гіпотезу, яка […]
Соціал-демократія: від системної боротьби до неолібералізму
Яромир Удод Протягом двадцятого століття соціал-демократичні та соціалістичні партії Європи, завдяки успіхам на парламентських виборах, вийшли на горизонт політичної боротьби. Шведська соціал-демократична робітнича партія домінувала в національній політиці чотири десятиліття — з 1930 до 1970-х років, що є мало не єдиним випадком безперервного лідерства однієї партії упродовж такого довгого періоду в демократичній системі. Соціал-демократи в […]
Старые боги, новые загадки. Заметки об исторической субъектности
Майк Дэвис Можем ли мы по-прежнему защищать идею рабочего класса как основного агента радикальных изменений в мире, где глобализация, разрушение профсоюзов и автоматизация перекраивают мир труда, вынуждая нынешнее и будущие поколения выживать за счет неустойчивой и неформальной занятостй И можем ли мы говорить о существовании «исторической силы» (как описал её в 1995 году Эрик Хобсбаум), лежащей […]
Разом з Пікетті капітал може спати спокійно
Фредерик Лордон Вибагливий і довжелезний трактат з економіки не може продаватися сотнями тисяч екземплярів у США, Європі, Китаї, щоб не показати дух самої епохи. Це випадок «Капіталу в XXI столітті» Тома Пікетті, присвячений темі зростання нерівності. Але чи не засвідчує цей аналіз, як і запропонований у ньому шлях розв’язання проблеми, певну короткозорість, з якою ми […]
Пространство и время Стивена Хокинга: «Сейчас, больше чем когда-либо, для человечества важно сотрудничество»
14 марта 2018 года в 76-летнем возрасте скончался крупнейший ученый современности Стивен Хокинг. Это случилось в день рождения Альберта Эйнштейна (и, к слову, смерти Карла Маркса), а ведь считается, что со времен этого своего великого предшественника Хокинг как никто другой в мире науки расширил наши представления о гравитации, пространстве и времени. Помимо своей роли физика-теоретика […]
Фінляндія 1906: революційні корені жіночого виборчого права
Ерік Бланк Міжнародному жіночому дню присвячується У 1906 році Фінляндія стала першою країною світу, де жінкам було надане повне виборче право.[1] Цей важливий для жіноцтва рубіж було подолано завдяки зусиллям фінських соціалістів у період революційних заворушень, що охопили Російську імперію, до складу якої тоді входила Фінляндія. Утім, сучасні вчені та активісти чомусь залишають цю знакову історію […]
Семь дней, которые потрясли Иран
Интервью с Х. Риги Иранские уличные беспорядки начались 28 декабря 2017 года и продолжались неделю. Х. Риги, иранский революционный марксистский активист, утверждает, что эти протесты потрясли все иранское общество. В интервью, которое мы предлагаем читателям, Риги говорит о причинах беспорядков, их социальной базе, радикальном отличии от Зеленого движения 2008—2009 годов и последствиях волны протестов для иранского […]
Політика сьогодні
Ален Бадью Я хотів би розпочати з подій, що відбувалися у Франції під назвою «Нічне стояння». Тобто з тих захоплень великої площі в Парижі, що виступили проти реакційних проектів уряду стосовно трудового кодексу. Але як про це говоритй Я не був учасником чи активістом цього руху та й не можу про нього говорити, як це […]
Між полюсами політики та теорії: розвиток академічного марксизму з 1960-х років до сьогодення
В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]
