Чорний проти жовтого: класове протистояння та рух парасольок у Гонконзі
Дякуємо всім друзям із Гонконгу, які надавали інформацію з перших рук та фотографії для цієї статті. Автор анонімний. Частина 1. Історія Глобальне місто Поки люди блукають у пошуках покупок і позують для селфі, хмарочоси фінансового району на тому березі затоки вибухають на обрії калейдоскопом зелених та жовтих вогнів. Під ними тихо хвилюються води гавані […]
Наталка Гуменюк: «Люди всюди виступали проти того, що їхньою думкою нехтують»
Українські медіа приділяють напрочуд мало уваги закордонним подіям. Ми вирішили взяти інтерв’ю в журналістки «Громадського телебачення» Наталки Гуменюк, що працювала на Близькому Сході під час подій Арабської весни та цікавилася багатьма іншими гучними протестами останніх років, аби поставити Майдан у ширший міжнародний контекст. Досвід Майдану неодмінно вимагає порівнянь, однак позиція, висловлена Наталкою, в деяких аспектах […]
Корені расизму та повстання у Фергюсоні
Кале Тріш «Складно заперечити, що вони виявляються такими передбачуваними, коли нарешті стаються». Такий висновок зробив Мерлін Чокваньюн, дослідник з університету Вісконсина-Медісона, у статті для Washington Post, у якій він порівнював вибух протестів і заворушень у Фергюсоні, Міссурі, з великою кількістю подібних заворушень в інших містах з шістдесятих років і донині. Цілий світ знає про Фергюсон […]
РОССИЯ 1993, УКРАИНА 2013: ОБЩИЕ ОШИБКИ И ОБЩИЕ ВРАГИ
Двадцать один год назад, 4 октября 1993 года, выстрелами из танковых орудий по Верховному Совету Российской Федерации было окончательно установлено “торжество” свободы и демократии в соседнем с нами государстве. Это “торжество” свободы и демократии (в либеральной ее трактовке) продолжается в России и по сей день, несмотря на господствующую там «антилиберальную» риторику. В Украине с девяностых годов […]
Парад? Так, але який і чий? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)
Передмова Надії Чушак 28 вересня цього року у столиці Сербії Белграді відбувся другий в історії країни «успішний» Парад гордості. ЛГБТ-активісти намагалися організувати перший Парад у 2001 році, менш ніж через рік після кінця націоналістичного режиму Слободана Мілошевіча. Розраховуючи на більшу відкритість суспільства та виконання державою зобов’язання про право на мирні зібрання, учасниці та учасниці Параду […]
Лівиця не може померти
Публікацією цього тексту Фредерика Лордона ми відволікаємося на мить від прозорих аспектів політичної турбулентності в Україні та нагадуємо аргументи на користь того, що основна влада та вплив на хід подій у сучасному світі належать насамперед капіталістичному класові, який має достатньо важелів впливу навіть на ті держави, де поступки на користь пролетаріату були суттєвими. На прикладі […]
Марксизм і війна
Етьєн Балібар Війна для марксизму — це не зовсім поняття, проте достеменно проблема. Хоч марксизм і не міг винайти поняття війни, він міг, так би мовити, перевинайти його, тобто ввести питання війни до своєї проблематики і виробити марксистську критику війни із цілковито самобутнім змістом чи критичну теорію бойових дій, військових ситуацій та процесів. У певному […]
МАРШІ МИРУ ЧИ МАРШІ ВІЙНй
Не знаю, що там учора було в Москві, але в Києві марші миру вийшли ніякі. По-перше, кількість людей була печально низькою — близько 150 осіб на обох паралельних заходах. По-друге, один із них організовувала партія одної народної цілительки «Зелена планета» — і звезла на нього під сотню флагомахів. Тобто не технічною можна назвати лише іншу […]
Гонсало Посо: «Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил»
Інтерв'ю з Гонсало Посо Вперше опубліковано в: Спільне, №9, 2015: Майдан. Погляд зліва. Гонсало Посо — викладач департаменту європейських та міжнародних досліджень Лондонського Королівського коледжу, автор публікацій з питань марксистської теорії імперіалізму та російської зовнішньої політики. Його книжка «Геополітика капіталізму» вийде у видавництві Pluto Press у 2015 році. На пострадянському просторі саме́ поняття геополітики асоціюється з […]
Сучасне мистецтво на межі Першого і Другого світів
Тамара Злобіна Вперше опубліковано в: Спільне, №7, 2014: Другий світ Ідея цього есею зародилася з розмови з Мартою Дзєванською, кураторкою Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Йшлося про книгу «Пост-пост-радянське? Мистецтво, політика і суспільство у Росії на переломі десятиріччя», видану у травні 2013 року (Dziewanska et al. 2013). Марта припустила, що польський інтерес до сучасного мистецтва […]
