«За пандус тобі треба рвати зубами». Реінтеграція українських військових після поранення

«Ідеальне суспільство — це коли є повага один до одного, незалежно від того, чи є в мене травма, чи я служив, чи я не служив. Потрібно допомагати, якщо ти бачиш, що комусь складно, чи просто можна підійти допомогти будь-кому, не залежно від того, чи це людина з протезом, чи без», — Андрій.   В умовах повномасштабного вторгнення Росії в […]

Ніколи знову, або досвід, якого не мало бути: як українці переживають війну

Вторгнення Росії зробило вбивства, зґвалтування, катування складовою нашої буденності. Буденності, яка не припиняє жахати, злити і нагадувати, що неможливо припинити боротись. Справді, найскладніше зараз тим, хто боронить нас від загарбника, тим, хто втратили рідних, тим, хто пережили зґвалтування чи катування. Але існування цих страждань не значить, що інші досвіди війни менш важливі. Поруч із цими […]

Зброя війни: сексуальне насильство російських військових в Україні

Сексуальне насильство у війнах існує стільки ж, скільки самі війни. Досі живою є пам’ять про масові сексуальні злочини під час Другої світової війни та Голокосту, наприклад, Вермахту та його союзників на окупованих територіях, Імператорської армії Японії (феномен так званих «комфортних жінок»), Червоної армії в Угорщині і Німеччині та інші. Незважаючи на масштабність цих злочинів, повоєнні […]

Відверто про життя переміщених осіб в Австрії: хто прагне додому, а хто будує нове життя

Хоча 24 лютого я була не в Україні, ніколи не забуду, як мама описувала скупчення людей на центральному залізничному вокзалі Києва — натовпи бажаючих потрапити хоч у якийсь потяг, щоб дістатися безпеки та покинути місто, на яке неслись ракети. Пам’ятаю відео в соцмережах з довжелезними чергами людей на пунктах перетину кордону, які тулилися в авто […]

Міжнародна феміністична солідарність з Україною задля інклюзивної та справедливої відбудови

Післявоєнне майбутнє України є однією із центральних тем політичних дискусій на національному та міжнародному рівнях. Війна Росії проти України не лише змусила мільйони біженців та внутрішньо переміщених осіб залишити свої домівки, але і серйозно вплинула на економіку та інфраструктуру України, призвівши до рекордного річного падіння ВВП, паралізувавши промисловість та спричинивши різке зростання безробіття. Окрім цього, […]

Криза гегемонії, імперіалізм та виклики світовій безпеці

Кінець XX століття, що ознаменувався падінням берлінської стіни, закінченням Холодної війни і перемогою над «реальним соціалізмом», спонукав інтелектуалів проголосити «кінець історії».  Багатьом здавалося, що подолання кемпістської логіки військових, політичних і економічних блоків є точкою неповернення, яка унеможливить майбутні кризи світового масштабу. Домінувало переконання, що нарешті винайдена стійка модель міжнародної безпеки. Проте такий ідилічний світогляд проіснував […]

У єдності — сила: вимушене самотнє материнство та мережі доглядової підтримки українських біженок

  Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхали до європейських країн[1] у пошуках безпеки[2]. Згідно з регіональним звітом ООН, близько 87%[3] українських біженців — це жінки й діти. На основі звіту можна підрахувати, що українські діти у Європі становлять 35% (приблизно 2,7 мільйона) біженців[4]. Оскільки український уряд вирішив […]

Хто залишиться і хто повернеться? Траєкторії українських біженців в ЄС

Повномасштабне вторгнення Росії застало багатьох українців та українок зненацька. Багато хто вважали це непорозумінням, яке політичні лідери за кілька днів чи тижнів зможуть вирішити шляхом переговорів. Вимушені переселенці планували «перечекати» у безпеці, і мало хто думали, що війна триватиме рік чи довше. Перед виїздом з України більшість громадян зволікали протягом кількох тижнів[1]. У травні, навіть […]

Від «обидвісторони» до солідарності з Україною: Реакція японських лівих на російсько-українську війну

  У травні 2022 року 28 німецьких інтелектуалів опублікували у феміністичному журналі «Емма» відкритого листа із закликом до канцлера Олафа Шольца утриматися від відправки в Україну  важкого озброєння і сприяти переговорам про припинення вогню. У листі була висловлена антивоєнна позиція, близька прогресивним німецьким діячам старшого покоління, що покладає на Німеччину «історичну відповідальність» за сприяння припиненню війни […]