Блиск і вбогість індійської освіти
Патіала, штат Пенджаб 321 метр над рівнем моря 07:00. Я вже не заводжу будильник, бо знаю, що рівно о сьомій ранку під вікнами проїде державний автобус, і мене розбудить мелодійний голос кондуктора: «Патіала-Раджгар-Саферра-Біласпуууууур!» В обов’язки кондуктора входить сповіщати всіх про маршрут поїздки, тому що на автобусах не буває ні номерів, ні табличок. І хоча Раджгар, […]
Новий порядок денний для університетської освіти
Вперше опубліковано в: Спільне, 2011, №3: Політика освіти Університет в Україні: конфлікт інтерпретацій Постійні намагання провести реформи в Україні протягом останніх двадцяти років дискурсивно оформлюються як вибір «західного» шляху розвитку на противагу застарілому «радянському». Трансформації сфери освіти не уникли цього протиставлення: кожен міністр, що отримував посаду, в тих чи інших варіаціях незмінно підтверджував доцільність подальших реформ […]
Капитализм против природы
Владимир Фридман Кроме периодически обостряющихся политических конфликтов, при капитализме существует конфликт, постоянно присутствующий в крупных городах – люди, отстаивающие своё право на здоровую окружающую среду, против бизнеса, заинтересованного в прибылях и поддерживаемого властями. Граждане разных классов, убеждений и состояния борются за последние «зелёные острова», вытесняемые застройкой из города, против «окультуривания» городских лесов (вроде Царицынского и […]
Дитячі страйки в 1911 році
Дитячі страйки 1911 року, як показує Дейв Марсон у цьому тексті, були частиною величезного зрушення робітників протягом довгого, спекотного літа 1911 року. Про робітничі повстання багато пишуть, а шкільні страйки відкрив саме Дейв Марсон. Він натрапив на них випадково, коли досліджував історію своєї спільноти — галльських докерів. Він простежив історію цих страйків по всій країні […]
Стан вищої освіти у Франції та Росії
Шарль Сульє — французький соціолог, викладач університету «Париж-VIII». Інтереси: соціологія та демографія вищої освіти, соціологія науки, історія університету «ПарижVIII». Алєксандр Бікбов — російський соціолог, співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), редактор журналів «Логос» та «Пушкін». Наукові інтереси: соціологія вищої освіти, соціологія науки, академічне самоврядування. Я почну з доволі загального питання. Реформи в сучасній вищій освіті: чи […]
Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»
Вперше опубліковано в: Спільне, 2011, № 3: Політика освіти. С. 18-25. Крейґ Калхун – американський соціолог, автор численних праць із питань націй та націоналізму, сучасної соціології, вищої освіти та суспільного значення знання. Від 1999 р. – президент Social Science Research Council. Директор Лондонської школи економіки. Ми б хотіли почати з питання, чи обговорюютьcя в середовищі учених та широкої громадськості зміни у […]
Sex у нашому селі (зріз «радикальної» свідомості)
«Ваш курс несе феміно-гомосексуально-абортну загрозу…» — студентські враження Воістину, закінчення семестру знімає зріз не тільки з наявного рівня знань студентів (через навчальну сесію), але і з розвитку їхніх культурних уявлень (через відгуки про навчання). І річ не в тому, що студентство, поставлене в нелегкі сесійні умови, типово для себе скаржиться на важке життя, а радше […]
Лист «новим лівим»
Чарльз Райт Міллз (1916-1962) — видатний американський соціолог, один із небагатьох публічних інтелектуалів, які наважувалися займати ліву позицію в маккартистські післявоєнні роки у США. Міллз суттєво вплинув на ідеї американських та британських нових лівих рухів. Серед його найважливіших робіт дослідження зрощення військової, політичної та економічної еліти у США («Владна еліта») та відчуження в бюрократичних інституціях […]
П’єр Бурдьє: «Мене можна об’єктивувати, як і будь-кого іншого…»
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє – В інавгураційній лекції, яку Ви читали в Колеж де Франс, Ви зазначили, що «будь-яке припущення, висунуте наукою про суспільство, може і має бути застосоване до соціолога особисто». Ми можемо зайнятися бурдьєзіанською соціологією Бурдьє? Ви можете пояснити себе самого? Якщо так, чому існує це непохитне замовчування розмови про особистість […]
Лозинка куща бузинова
Рефлексія щодо тексту Аскольда Лозинського «За наші громадські гроші» Олесь Бузина – особистість, безсумнівно, яскрава і талановита. Як іще можна пояснити те, що навколо нього ще недавно вирували такі пристрасті? Хіба робив він щось екстраординарне? Це був звичайнісінький пройдисвіт, що прочитав підручник з історії та повправлявся у критиці «офіційних істориків». Він загравав із забобонами публіки, […]
