• Туман «гібридної війни»: чому шкідливо мислити гібридно

    Туман «гібридної війни»: чому шкідливо мислити гібридно

    • Війна і націоналізм
    • 07/11/2016

    Поширення дискурсу «гібридної війни» – ознака збою в системі ідеологічної гегемонії. У нормальний період «позиційної війни» між класами всередині держави діють інституції, що дозволяють вести ідеологічну боротьбу в усталених рамках, а ці рамки захищають і від прямого насильства, і від параноїдальних звинувачень у роботі на ворога.

    Далі
  • Политическая экономия развития: этатизм или марксизм?

    Политическая экономия развития: этатизм или марксизм?

    • Статті
    • 27/07/2016

    Главная цель теории и практики развития заключается в том, чтобы искать и находить пути и способы облегчения условий существования бедного населения мира. Поскольку неолиберализм в этом отношении представляет собой полный провал, для многих исследователей развития этатистская политическая экономия (ЭПЭ) является естественной и очевидной альтернативой неолиберализму.

    Далі
  • Інтермаріум: криза глобалізації вже в Європі?

    Інтермаріум: криза глобалізації вже в Європі?

    • Статті
    • 25/05/2016

    Ідеї Міжмор’я не є новими, їхнє коріння можна простежити ще на початку ХХ століття. Проте відтоді досягти якого-небудь значного прогресу на шляху реалізації цього плану так і не вдалося. Попри можливі переваги для всіх потенційних учасників такого союзу, за сучасних умов існує забагато перепон, а значить – сподіватися на втілення проекту найближчим часом не варто.

    Далі
  • Привид (Маркса) блукає в умовах глобалізації

    Привид (Маркса) блукає в умовах глобалізації

    • Класова експлуатація
    • 02/02/2016

    Вражає, як «Маніфест» за сто п'ятдесят років передбачив народження доби глобалізації, а також альтернативних сил, які вона породила. Як нас запевняють, глобалізація не є випадковістю, що сталася під час капіталістичної експансії (лише тому, що впав мур і виник інтернет), – це фатальний проект, що його новонароджений клас не міг не скласти, навіть якщо найзручніший (і найкривавіший) шлях експансії ринків називався колонізацією. Варто також ще раз подумати (і бажано не буржуа, а всім, незалежно від політичного забарвлення) над застереженням, що будь-яка альтернативна сила в темпі глобалізації на своєму початку видається окремішньою та хаотичною, схильною до чистого луддизму, і супротивник може її використати задля боротьби з власними ворогами.

    Далі
  • Кіберпролетаріат: глобальна праця в цифровому вихорі

    Кіберпролетаріат: глобальна праця в цифровому вихорі

    • Права людини
    • 17/11/2015

    Капіталістична кібернетика деконструює тенденції пролетаризації, депролетаризації та репролетаризації. Після занепаду класичного масового робітника, що залишив по собі невелику групу захищених робітників на повну ставку й із соціальним пакетом, робоча сила капіталу не тільки розширилася до планетарного масштабу, але й розділилися, ніби якась амеба, на окремі сегменти.

    Далі
  • НІ — КРОВІ ЗА НАФТУ? МІРКУВАННЯ ПРО ІМПЕРІАЛІЗМ І АНТИІМПЕРІАЛІЗМ

    НІ — КРОВІ ЗА НАФТУ? МІРКУВАННЯ ПРО ІМПЕРІАЛІЗМ І АНТИІМПЕРІАЛІЗМ

    • Слайдер
    • 17/06/2014
    Хоча практично кожен лівий в теорії визнає важливість антиімперіалізму, далеко не завжди ясно, що це поняття означає. Антиімперіалізм може бути ефективним тільки тоді, коли саме поняття імперіалізму визначене і зрозуміле, й антиімперіалістична стратегія працює тільки у тому випадку, коли узгоджено, чим є імперіалізм. Як не дивно, хоча риторика антиімперіалізму є загальновизнаним плацдармом діяльності лівих та об’єктом організаційних кампаній, залишається чимало неясності в розумінні того, що конкретно стоїть за цим терміном. Доля антивоєнних рухів з часів війни в Іраку є наочно демонструє цю проблему. Попри безпрецедентну чисельність активних противників «Коаліції охочих» (Coalition of the Willing) та її вторгнення в Ірак з метою усунути режим Саддама Хусейна, антивоєнний рух наочно показав брак здатності до тривалого неослабного протистояння. Перемога Обами на виборах, здається, збила з пантелику американських активістів, попри поширення бойових дій за допомогою безпілотників до багатьох країн та попри війну в Лівії, а у Європі взагалі тільки поодинокі погрози Ізраїля в бік Ґази спроможні мобілізувати бодай когось. Хоча переважання економічних занепокоєнь з часів початку кризи і є важливим чинником такого стану справ, підозрюю, що існує і ширша стратегічна проблема. Найкращим прикладом цього є (неофіційне) гасло руху проти війни в Іраку: «Ні — крові за нафту». Розглядаючи слабкі сторони цієї ідеї, я спробую спрямувати дискусії лівих про імперіалізм подалі від звичних нав’язливих ідей, до нової точки зору на засоби та масштаби імперіалізму сьогодні. Далі