«Жіночий» мозок: чому повертаються шкідливі міфи про жінок у науці

  • 25 серпня 2020
  • 1465
«Жіночий» мозок: чому повертаються шкідливі міфи про жінок у науці

Джина Рипон

1879 року французький полімат Ґюстав Ле Бон писав, що навіть у «найрозумніших расах» є «багато жінок, чий мозок за розміром ближче до мозку горили, ніж до найрозвиненішого чоловічого мозку». До цього випаду він додав: «Така неповноцінність настільки очевидна, що ніхто ніколи не стане заперечувати її; дискусії можуть виникати лише щодо її ступеня».

Сьогодні ми вже подолали ці забобони, чи не так? Але щоразу, коли ми намагаємось пояснити недостатнє представництво жінок у науці, давно розвінчані міфи майже непомітно вплітаються в дискусії під різними личинами — незалежно від того, як часто їх спростовують. Через століття після народження Розалінд Франклін, співавторки відкриття структури ДНК, на жаль, знову постає необхідність пролити світло на упередження про мозок та здібності жінок.

 

Розалінд Франклін 

 

Протягом років думка про те, що жінки поступаються чоловікам, набувала багато різних форм. У ХІХ столітті спалахнуло патріархальне занепокоєння, що виконання вимог наукової освіти зашкодить вразливій біології жінок. У 1886 році Вільям Візерс Мур, тодішній президент Британської медичної асоціації, попередив про небезпеку зайвої освіченості жінок, бо в них міг статися розлад, який він латиною назвав anorexia scholastica. Через нього жінки ставали аморальними, божевільними та втрачали потяг до сексу.

 

"Вважалося, що чоловічий мозок, який живиться тестостероном, має природну здатність до занять наукою."

 

У XX столітті пояснення зосереджувалися більше на нестачі в жінок конкретних наборів навичок, нібито необхідних для наукової діяльності – таких як просторове мислення. Вважалося, що чоловічий мозок, який живиться тестостероном, має природну здатність до занять наукою. Висновок був зрозумілим: жінки не займаються наукою, бо не можуть.

Але з’являється все більше переконливих доказів того, що жінки часто перевершують чоловіків у багатьох сферах науки, переконливо спростовуючи міф про те, нібито жінкам не вистачає когнітивної здатності займатися наукою. Існують свідчення, що останнім часом навіть «кращі» навички просторового мислення чоловіків зменшуються — у певних культурах жінки навіть переважають чоловіків.

 

Міф про жіночі вподобання

Однак, наче багатоголовий дракон, ці міфи продовжують з’являтися у вигляді аргументу про «жіночі вподобання». Наприклад, його висловлював Джеймс Демур у сумнозвісній службовій записці компанії Google, в якій він запевняв, ніби біологічно визначені вподобання жінок означають, що рівний розподіл ролей у галузі технологій малоймовірний. Демур стверджував, що жінки віддають перевагу «людям» перед «речами».

Але вчені ставлять під сумнів цю ідею. Хоча жінки частіше працюють медсестрами, ніж чоловіки — медбратами, а чоловіки частіше стають водіями автобусів, ніж жінки, це зовсім не означає, що причина полягає в тому, що жінки віддають перевагу людям чи речам. Із самого раннього віку суспільство заохочує жінок і чоловіків обирати різні професії. А ще жінкам довго забороняли працювати в цілій низці галузей, наприклад водити автобуси в Лондоні.

 

Вчені в лабораторії Політехнічної школи, Палезо, Франція

 

Але аргументом про жіночі вподобання продовжують пояснювати гендерні розриви в науці. 2018 року два британські психологи опублікували статтю під назвою «Парадокс гендерної рівності в природничій, технічній, інженерній і математичній освіті». Парадокс полягає в тому факті, що в країнах з найвищим рівнем гендерної рівності жінки частіше мають недостатнє представництво в науці.

Автори запропонували пояснення цього явища, яке складалося з двох частин. По-перше, в країнах із нижчим рівнем гендерної рівності праця в природничих, технічних, інженерних науках і математиці (STEM) краще оплачувалась, і тому економічна доцільність впливала на вибір обох статей. Друга частина пояснення, підкріплена деякими іншими дослідженнями, полягала в тому, що в країнах із кращими соціально-економічними умовами може виникнути «природне вираження вроджених відмінностей».

 

"Коли наука стала більш професійною, жінок навмисно виключили з наукових установ."

 

Зважаючи на те, що різниці в успішності наукової діяльності між чоловіками й жінками не було, в останні кілька років з’явилася інша версія міфу про «розумову здатність»: жінки загалом мають кращі показники з читання, тому вони частіше обирають ненаукові галузі та кар’єру, щоб досягти почуття задоволення.

Так сталося, що зараз в наукових колах триває жорстока дискусія про цей парадокс, зокрема з приводу точності застосованих заходів щодо гендерної рівності та причинно-наслідкового тлумачення знайдених кореляцій. Це змусило авторів статті про парадокс гендерної рівності внести виправлення до початкового аналізу даних: виявилося, що вони використали досить незвичний спосіб розрахунку статевих відмінностей серед випускників STEM. Використовуючи більш стандартні підходи, такі як розгляд різниці між відсотком жінок і чоловіків серед випускників STEM, одна група вчених повідомила, що вони не змогли відтворити результати.

 

Професор Забріна Бруме в лабораторії 

 

Багато вчених стверджують, що в країнах, де жінки й чоловіки мають рівні права та можливості, все ще існує упередженість та дискримінація жінок, і тому вони можуть відмовлятись від наукової кар’єри. Історія показує, що жінки відігравали важливу роль у розвитку різних наукових дисциплін. Але коли наука стала більш професійною, жінок навмисно виключили з наукових установ, явно виходячи з їхніх вроджених недоліків.

Хотілося б думати, що ми все це залишили в минулому. Але підспудний наратив в різних формах все ще спливає час від часу і, найімовірніше, відштовхує жінок. Є свідчення міцних переконань, що великими вченими народжуються, а не стають, — і народжуються саме чоловіки.

 

"Ваш досвід може справді змінити мозок, зокрема й стереотипи, з якими ви стикаєтесь."

 

І це незважаючи на те, що дослідження показали, що поняття «чоловічий» і «жіночий» мозок хибні. Ваш досвід може справді змінити мозок, зокрема й стереотипи, з якими ви стикаєтесь. Якщо вас заохочують до читання, ваш мозок навчається краще читати. Ба більше, існують свідчення, що якщо у людей є негативні думки щодо того, наскільки добре вони виконають завдання, то вони насправді уникають і виконують його гірше.

Багато чинників, пов’язаних з успіхом у науці, включно з наймом та підвищенням, також чітко свідчать про гендерну упередженість проти жінок. У великому дослідженні наукових доповідей з хімії було встановлено, що статті, де перша авторка – жінка, частіше відхиляються журналами й рідше цитуються.

Без сумніву, Франклін багато разів стикалася з упередженим ставленням до себе, а її роль у виявленні структури ДНК довго не визнавалася. Дуже прикро, що думка про те, що наука не для жінок, залишається в силі через століття після її народження.

Переклав Павло Шопін за публікацією: Rippon, G., 2020. "The ‘female’ brain: why damaging myths about women and science keep coming back in new forms". In: The Conversation. Available at: [link].

Головна ілюстрація: Sarula Bao / Narratively 

 

Читайте також:

Что ответить на тему «разницы полов» (Александра «Renoire» Алексеева)

 

Залишити коментар

Конференція «Фоєрбах 11»

  •  

Наші видання

Блоги

Facebook

Допомогти

Наші партнери