Жовті жилети: чого нас учить історія
Самюель Аят Важко не захопитись виром нинішніх подій. Усе в цьому потоці збиває з пантелику: учасники та учасниці, їхні методи, дії та вимоги. Переосмислюються наші найбільш усталені переконання, особливо про соціальні рухи та їх успіх. Звідси виникає якщо не необхідність, то принаймні бажання порівняти такий рух з іншими конфліктами для пошуку нового погляду на ці […]
Інакший вид любові
«Калібан і відьма: Жінки, тіло і первісне нагромадження» — такою гострою була назва книжки, в якій Сильвія Федерічі вирішила посперечатись із самим Марксом. Сильвія із тих людей, які сміливо ставлять все під сумнів — і не тільки теорію первісного нагромадження капіталу. Вона одна з найвідоміших класикес марксистського фемінізму, співзасновниця Міжнародного феміністичного колективу та кампанії «Зарплата […]
Божевілля на роботі не є обов’язковим: рецензія
«Божевілля на роботі не є обов’язковим!» — стверджують Девід Ханссон і Джейсон Фрід у книзі «It Doesn’t Have to Be Crazy at Work»[1], що її випустило видавництво Harper Business на початку жовтня 2018 року. The Economist у рецензії назвав книжку «смішною та добре написаною», найкращою книжкою з менеджменту серед усіх опублікованих 2018 року. Хоча книжка написана простою […]
Маркс, хайп і алгоритми: якою може бути соціологія цифрових технологій
Александра Кронштейн Полгода назад я пыталась устроиться в колл-центр в Киеве для исследовательского проекта. Мне было всё равно, в какой. В метро я увидела рекламу, что в один требуются люди, знающие английский язык. В тот вечер я написала письмо, где указала, что знаю английский и буду заинтересована в сотрудничестве. В ответ мне прислали ссылку на тест […]
Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома
Передмова Дениса Пілаша Стаття «До аналізу Російської революції» (Zur Analyse der Russischen Revolution) була написана Романом Роздольським 1959 року, але друком вийшла посмертно, 1978 року, у збірці текстів, присвячених дискусіям щодо соціалізму. Вона писалась невдовзі після початку десталінізації та радянських успіхів у підкоренні космосу, але також і придушення радянськими військами повстання в Угорщині. Безпосередньо ж […]
Чи застрягла соціологія посерединї Користь від марксистської теорії
Публикуемая статья профессора Дрексельского университета Дугласа Порпоры, известного специалиста в области теорий социальной структуры, посвящена сопоставлению марксизма с другими социологическими теориями, популярными в последние десятилетия ХХ века. На языке оригинала эта статья была опубликована в 1993 году. С тех пор в социологии получили признание некоторые новые теории. Тем не менее статья сохраняет свою актуальность как […]
Віртуальні війни й замах на короля: історія маски Гая Фокса
Євгеній Осієвський «Аноніми з усього світу полюватимуть на вас. Очікуйте масованих кібер-атак. Ми оголошуємо вам війну», — так завершувалось відеозвернення до ІДІЛ, оприлюднене хакерською групою «Anonymous». Ролик з’явився 15 листопада 2015 року, через два дні після терористичних атак в Парижі, що забрали життя 129 людей. Обіцянки було дотримано. Сутички між ісламістами та хактивістами, взаємні спроби […]
Придушення історичних альтернатив: Німеччина 1918–1920
Передмова Тараса Білоуса «Історія не знає умовного способу» — фраза, яку чули, мабуть, усі. В історичному цеху ця думка також є панівною, і науковці воліють уникати слова «якби», щоб не бути звинуваченими в безпідставних спекуляціях. Втім, є й важливі винятки, маловідомі, на жаль, в Україні[1]. «Люди самі творять свою історію, але вони роблять це не […]
В поле зрения: правый поворот Бразилии, двойное гражданство, судьба Минска
Анна Куровская Впервые с 1985 года президентом Бразилии стал правый кандидат Жаир Болсонару Приход к власти правого крыла в Бразилии – элемент более широкой тенденции как в регионе, так и в глобальном масштабе. «Безусловно, это общая тревожная тенденция. Перед этим мы имели случай с Трампом, с AfD в Германии, Ле Пен во Франции и так […]
Грамші в соціальних науках: антропологія
Володимир Артюх Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму. Працюючи здебільшого поза академічним світом, Антоніо Грамші (1891–1937) розвинув метод аналізу ритмів капіталістичних суспільств, що знайшов серйозних послідовників серед сучасних академічних дослідників капіталізму. Цей метод можна назвати методом аналізу кон’юнктур, і […]
