• Журнал «Спільне», №9: Майдан: погляд зліва

    Журнал «Спільне», №9: Майдан: погляд зліва

    • Номери журналу
    • 24/02/2015

    Протестні феномени (Євро)Майдану і Антимайдану так чи інакше зачепили вельми багатьох людей в Україні та світі. Водночас про них є вкрай мало об’єктивної та, тим паче, наукової інформації. Сподіваємося, що наші читачі, незалежно від того, по яку зі сторін геополітичних барикад вони зараз знаходяться, разом з нами спробують уникнути ролі войовничих прихильників того чи іншого табору і знайдуть для себе в цьому випуску щось спільне. Адже ліва емансипативна оптика на явища Майдану та Антимайдану, яку ми тут пропонуємо, в принципі чужа якомусь про- і антизахідному дуалізму, натомість вона послідовно відстоює єдиний інтерес — на жаль, так і не сформований ясно ніде під час цих подій, — інтерес пригноблених, тобто всіх нас.

    Далі
  • ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ «РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ»

    ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ «РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ»

    • Слайдер
    • 23/02/2015
    Не буває наслідків без причин, як не буває і революційних змін без економічних передумов, які би сформували запит на зміни. Ця стаття є спробою дати відповідь на питання, які ж сили стояли за Майданом 2013-2014 років і хто є реальними бенефіціарами майданів. Базове припущення даного аналізу таке: революціонери/бунтарі, як і будь-які злочинці в очах влади, повинні володіти мотивацією і можливістю вчинити злочин — повалити цю владу. Тобто члени групи осіб, «які стоять за Майданом», повинні зіткнутися із загрозою для своїх індивідуальних інтересів і усвідомлювати себе як групу зі спільними цілями на цьому відрізку історії, повинні мати волю і володіти ресурсами для зміни ситуації на свою користь. Далі
  • Студентські протести Майдану та участь лівих

    Студентські протести Майдану та участь лівих

    • Соціальний протест
    • 20/02/2015

    За даними моніторингу протестів Центру соціальних та трудових досліджень, у 2011 відбулось 114 протестів за участі студентів (8% від загальної кількості), трохи більше половини з яких (56%) стосувалися освітньої проблематики. Серед 117 протестів 2012 року тематика виявилася найрізноманітнішою, хоча й із дещо більшим наголосом на мовних та освітніх питаннях (22% та 16% відповідно).

    Далі
  • МЕДИЦИНА СПРОТИВУ

    МЕДИЦИНА СПРОТИВУ

    • Здоров'я
    • 18/02/2015

    Можна по-різному ставитися до подій, що розгорнулися в Києві посеред зими. Але факт лишається фактом: столицею пройшли масові антиурядові протести. Під час цих подій було все: і бійки, і спроба встановлення диктатури, і будинки у вогні, і знищена бронетехніка силовиків, і розстріл із великою кількістю загиблих і безвісти зниклих. Про те, що сталося, й до сьогодні точиться багато розмов: що було зроблено правильно, чого не вистачало, що було зайвим. Від себе можу додати, що сидіти склавши руки за таких обставин мені, м’яко кажучи, здалося неправильним, причому з усіх точок зору. Але, йдучи в гущу таких подій, потрібно поставити перед собою кілька питань. Перше з них — «Чому я туди йду, або що значить те, що відбувається, для мене та суспільства?». Друге питання — «Що я там робитиму й у чому братиму участь?». На мою думку, якщо людина відповідає на ці питання чітко й зрозуміло, то вона не загубиться у вирі швидкоплинних подій.

    Далі
  • ТЕОДОР ПАПАДОПУЛУС: «Українці плекають надію потрапити до Європи, якої вже немає»

    ТЕОДОР ПАПАДОПУЛУС: «Українці плекають надію потрапити до Європи, якої вже немає»

    • Соціальний протест
    • 23/01/2015

    Погляд на ЄС із середини є менш оптимістичним, і все частіше європейці виступають із критикою політик правлячої верхівки Союзу. Прикладом такого євроскептицизму є грецькі протести 2010-2012 років, що сколихнули всю країну та підняли галас по всій Європі.

    Далі
  • Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    • Слайдер
    • 19/01/2015

    Наскільки значною була участь крайньо правих у протестах Майдану? На жаль, це питання швидко стало жертвою надмірної політизації — з одного боку, завдяки активній пропагандистській дискредитації Майдану, що здійснювалася його опонентами, включаючи російські ЗМІ, а з іншого, – спробами його виправдання (ліво-)ліберальними і поміркованими націоналістичними прихильниками. Ретельний аналіз цієї дискусії (що велася не лише в формі статей, але й у соціальних мережах на кшталт Фейсбуку) ще має бути зроблений, втім уже можна навести кілька загальних спостережень.

    Далі