• Видимі й захищені: за що борються «Перекладачі в дії»

    Видимі й захищені: за що борються «Перекладачі в дії»

    • Статті
    • 23/01/2020

    Ми зустрілися з двома представницями «Перекладачів у дії»: Поліною Городиською, головною редакторкою порталу Litcentr, очільницею конгресу «Література в дії», і Мариною Дубиною, перекладачкою та редакторкою, щоб поспілкуватися про можливості захисту своїх прав.

    Далі
  • Як французькі кур'єри борються за кращі умови праці

    Як французькі кур'єри борються за кращі умови праці

    • Статті
    • 29/08/2019

    Страйк кур’єрів проти Deliveroo: як організувати супротив, коли твій начальник – це комп'ютерна програма? Які стратегії боротьби обрати проти мобільного додатку? Досі самоорганізація дозволяла розгортати успішні рухи по всій Франції. Але щоб вибороти перемогу у платформи, доведеться продовжувати мобілізацію до вересня.

    Далі
  • Бизнес в сфере плагиата

    Бизнес в сфере плагиата

    • Статті
    • 22/03/2017

    Существующие на 2017 год биржи по выполнению образовательных и научных работ (контрольных, рефератов, курсовых и дипломов) — это часто не очень надежный, но и, в основном, только сезонный заработок. Но даже такая временная занятость не существует без своих плюсов для исполнителя и заказчика.

    Далі
  • Неформальна зайнятість населення України: кількісний та якісний виміри

    Неформальна зайнятість населення України: кількісний та якісний виміри

    • Статті
    • 13/05/2015

    Одним із негативних явищ сучасного ринку праці України є переміщення частини зайнятого населення з офіційного сектора економіки до неофіційного, тіньового. Протягом останніх років дослідженню феномену неформальної зайнятості приділяється чимало уваги.

    Далі
  • ЕКСКЛЮЗІЯ ЗАМІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ: ЧЕСЬКІ ПРОФСПІЛКИ І ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

    ЕКСКЛЮЗІЯ ЗАМІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ: ЧЕСЬКІ ПРОФСПІЛКИ І ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

    • Статті
    • 17/07/2014
    Мобілізація інституцій навколо «боротьби» з нелегальною міграцією та нелегальною працею останніми роками вступила до нової фази. Позиція профспілок у цьому питанні заслуговує на детальніший аналіз, адже у викритті різних груп «шахраїв» вони стверджують, що проблема не лише в роботодавцях, а й у самих трудових мігрантах та офіційно безробітних громадянах Чехії, що підробляють «начорно» та зловживають соціальними виплатами. В результаті їхньої боротьби проти неформальної зайнятості відбувається часткове примирення інтересів капіталу та профспілок щодо гарантій мінімальної оплати праці та трудових стандартів. Однак сучасна політика уряду не має наміру виходити за рамки мінімальних стандартів, які залишаються відносно низькими, про що свідчить і те, що мінімальна заробітна плата не підвищувалася з 2007 року. Як наслідок, спостерігаємо більш жорсткий контроль над трудовою міграцією, а місцеві робітники змушені погоджуватися на менш кваліфіковані та низькооплачувані робочі місця, які покидають робітники-іноземці. Безсумнівно, з точки зору покращення позиції прекарних робітників на ринку праці, в тому числі трудових мігрантів, дотримання трудових стандартів та стандартів оплати праці є обов’язковим. Але нинішні намагання міністерства праці та соціальної політики контролювати мінімальні стандарти у сфері трудової зайнятості все ж можуть певним чином впливати на способи зайнятості. Для ряду трудових мігрантів ці намагання загрожують втратою теперішніх позицій і, як наслідок, ризиком набуття «нелегального» статусу. Держава, власне, сама сприяє інформалізації ринку праці через політики гнучкості (Likić-Brborić 2007). Далі
  • В ім'я любові

    В ім'я любові

    • Статті
    • 09/06/2014

    Важко заперечити, що доктрина «роби те, що любиш» – це сьогоднішня неофіційна мантра, коли йдеться про працю. Проблема в тому, що вона веде не до спасіння, а до знецінення реальної праці, включно з тією працею, яку вона намагається возвеличити, і навіть важливіше – до дегуманізації переважної більшості робітників. На перший погляд, «роби те, що любиш» – життєствердна порада, що закликає нас обдумати, яка діяльність нам найбільше до вподоби, а тоді взятися до неї та підприємливо перетворити її на засіб заробляти гроші. Але чому ми маємо шукати зиску в тому, що приносить задоволення? Хто є адресатом цієї сентенції, а хто — ні? Зосереджуючи нашу увагу на нас самих і нашому окремішньому щасті, доктрина «роби те, що любиш» відволікає нас від умов праці інших, водночас схвалюючи наш вибір і звільняючи нас від зобов’язань стосовно тих, хто працює не зважаючи на те, чи їм подобається їхня праця, чи ні.

    Далі