• Можливості та ризики нових вимог до науково-педагогічних кадрів

    Можливості та ризики нових вимог до науково-педагогічних кадрів

    • Статті
    • 04/04/2016

    Держава директивно висуває нові вимоги до кадрів без урахування того, що в більшості випадків (як у розрізі різних університетів, так і в розрізі різних напрямів роботи, покладених на різних викладачів) ці вимоги не віддзеркалюють потреб безпосереднього роботодавця. Це означає, що університет (безпосередній роботодавець) найчастіше не буде зацікавлений підтримувати власними ресурсами виконання цих вимог з боку викладачів. Отже, один із ризиків полягає в тому, що науково-педагогічні працівники залишаються сам-на-сам із новими вимогами.

    Далі
  • Десятиліття інвестицій  у освіту не привели до покращення соціальної мобільності

    Десятиліття інвестицій у освіту не привели до покращення соціальної мобільності

    • Статті
    • 29/03/2016

    Якщо мета – не підвищення мобільності загалом, а зміна її характеру та повернення до «золотої пори», коли переважала висхідна мобільність, то для цього потрібна така політика економічного й соціального розвитку, що створила б більшу кількість «топових» робочих місць. Політика, що спрямована на підвищення наразі низького рівня інвестицій у дослідження та розвиток, на створення сучасної та безпечної для довкілля інфраструктури та на прогресивне оновлення якості всіх соціальних та інших громадських послуг.

    Далі
  • ПОЛІТИЧНА ГРА З ФРАГМЕНТАМИ ІСТОРІЇ: героїзація минулого стає неодмінною складовою нашого буття

    ПОЛІТИЧНА ГРА З ФРАГМЕНТАМИ ІСТОРІЇ: героїзація минулого стає неодмінною складовою нашого буття

    • Події
    • 22/03/2016

    Дискурс нації-жертви відступає на другий план і починає домінувати нація-герой. Політична гра з фрагментами історії – героїзація минулого – стає неодмінною складовою буття громадян України.

    Далі
  • «ІННОВАЦІЙНИЙ» ПІДХІД ВЛАДИ до знищення української науки

    «ІННОВАЦІЙНИЙ» ПІДХІД ВЛАДИ до знищення української науки

    • Статті
    • 21/03/2016
    Значна частина українських наукових організацій працюють на межі своїх можливостей, по суті виживають, а не розвиваються. Зволікання з наданням їм необхідної підтримки може призвести до незворотних наслідків (сотні науково-дослідних інститутів уже зникли зі статистики і з життя). На першому етапі для цього достатньо незначних на макрорівні коректив державного бюджету. А далі необхідно терміново запровадити реальні стимули збільшення витрат на наукові дослідження з боку виробничих структур. Далі
  • ПЕДАГОГІКА ПРОГРЕСУ

    ПЕДАГОГІКА ПРОГРЕСУ

    • Освіта, наука, знання
    • 17/03/2016
    Мова не про те, щоб ностальгувати за минулим, про повернення якого годі й говорити – в одну воду двічі не зайдеш. Річ у тім, що варто накидати ескізи нового модерну, де мережа координат знову стане можливою, а значить, уможливиться й сама ідея поступу, перспективи, куди можна рухатися. Вона буде суттєво відрізнятися від усього попереднього, то й нехай! Проте з минулого, із того сприйняття прогресу, із культури, із педагогіки нам є що взяти в майбутнє. А принизливу примітивну аграрну працю... її слід лишити в ілюстрованих енциклопедіях, де їй насправді й місце. Далі
  • Нова освітня політика: якість та рівний доступ?

    Нова освітня політика: якість та рівний доступ?

    • Слайдер
    • 14/03/2016

    У кризових умовах найбільше потерпає «витратна» сфера, адже за неоліберальної економіки першою реакцією влади на падіння рівня ВВП є політика жорсткої економії, а не пошук механізмів розширення державних видатків, – нащо, зрештою, шукати складніших шляхів? Якщо у суспільствах із більш розвиненою економікою і натяком на welfare state існує практика соціального опору затягуванню пасків, що може сприяти хоча б реформізму, то в українських реаліях перехід до неоліберальних механізмів регулювання сприймається ледь не з захватом, і нова влада подає його в старій обгортці «покращення».

    Далі