Війна і націоналізм

Шизофренічна законотворчість: небезпеки «декомунізації»

• Статті
• 11/04/2015

Боротьба з комунізмом розгорнулася настільки радикальна, що депутати вирішили здійснити гіпер-історичний стрибок з комунізму прямо в постмодернізм, ніби доводячи на практиці хибність історичного матеріалізму. Майстерність шизофренічного письма найбільше втілена в законопроекті №2538-1 “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”, оскільки в ньому деякі параграфи буквально взаємовиключні. Інший закон - №2558 "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки" - менш витончений: він суперечить всього лише Конституції України та закону, згаданому вище. Решта два закони, які встановлюють “День пам’яті і примирення” та відкривають архіви, виглядають нудно на такому тлі.

Далі

Мистецтво, правда та політика. Нобелівська промова

• Статті
• 23/03/2015

Сьогодні, коли наша країна зіштовхнулася з російським імперіалізмом на східних своїх кордонах, нам важко сприймати тверезу критику західного імперіалізму (хай навіть вона тисячу разів слушна й раціональна) через ту просту причину, що нею займається ненависна нам путінська пропагандистська машина. Але чи не впадаємо ми тоді в іншу пропагандистську пастку сліпого принципу «ворог мого ворога – мій друг»? Хоч яке це складне завдання, але не можна забувати, що, по суті, новітній російський імперіалізм багато в чому надихається й бушівською моделлю війни та пропаганди.

Далі

Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу

• Статті
• 18/03/2015

Майже рік як в Україні триває збройне протистояння, що веде до все більшої мілітаризації суспільства та збільшення кількості жертв конфлікту, що вже вимірюються тисячами. В умовах, коли виступи проти чергової мобілізації стають небезпечними та все більше обговорюється надання Україні зброї з боку США, ми вирішили поспілкуватись із однією з активісток пацифістської феміністичної організації - Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу МЖЛМС (Women’s International League for Peace and Freedom, скор. - WILPF).

Далі

Крізь слова до змістів: два ангажованих погляди на події 2014-2015 рр. в Україні

• Статті
• 04/03/2015

Текст Петровського більше схожий не на інтерв'ю, а на полемічну статтю у формі інтерв'ю, що дає значно більше матеріалу для аналізу, але й ускладнює його. На жаль, обсяги статті не дають змоги зупинитися на деяких моментах більш детально, а дещо довелося взагалі пропускати. В той час як для іншого автора, Максима Осадчука, важливо обґрунтувати власну участь у бойових діях як лівого активіста, для Петровського таке обґрунтування є його безпосередніми службовими обов'язками як військового журналіста, а згодом і політрука при Мозговому. Попри те, що порівнювати ці тексти не дуже правильно з огляду на різницю жанрів, усе ж іноді таке порівняння виглядає продуктивним.

Далі

Концепція виховання гарматного м'яса

• Статті
• 26/02/2015

Незважаючи на те, що в політичній структурі українського суспільства де-юре відсутні державні органи, які безпосередньо займалися б ідеологічним вихованням (на зразок ідеологічного відділу та відділу агітації і пропаганди ЦК КПРС або міністерства народного просвітництва у нацистській Німеччині), які вважаються пережитком “тоталітарного минулого” і такими, що суперечать демократичним засадам сучасного “європейського суспільства”, ці повноваження поступово починає перебирати на себе МОН.

Далі

У СІРІЙ ЗОНІ: про реакцію на паризькі вбивства

• Статті
• 17/02/2015

Було відносно легко ідентифікуватися з журналістами Charlie Hebdo, але було б набагато складніше заявити: «Ми всі — з Баги!». Назва «Боко Харам» може бути грубо перекладена як «Західну освіту заборонено», зокрема, освіту жінок. Як пояснити дивний факт появи масового громадсько-політичного руху, головною метою якого є ієрархічне врегулювання відносин між статями? Чому мусульмани, які, безсумнівно, схильні до експлуатації, панування та інших руйнівних і принизливих аспектів колоніалізму, обрали мішенню у своїй реакції кращу частину (для нас, принаймні) західної спадщини: наш егалітаризм і особисті свободи, включно зі свободою висміювати всі авторитети? Але як сюди вписується нечемний гумор Charlie Hebdo? Далі