• ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    • Статьи
    • 07/01/2014
    Страхам и связанным с ними эмоциональным реакциям разной интенсивности «горения» соответствуют концепты, которые можно назвать «страшилками» (яркие примеры см. 1, 2, 3). Им противопоставляются эмоционально нейтральные опасения. Первые — законный объект социальной сатиры, которая в популяризации науки должна присутствовать не менее, чем в публицистике вообще. На вторые же индивид не только имеет право, но почти что приговорён к ним в нынешнем мире «хищных вещей века», поскольку живёт в городах, подобных химическому реактору: кроме собственно выброса загрязнений там смешиваются, перемещаются и взаимодействуют друг с другом самые разные вещества с самыми неожиданными последствиями, обычно экотоксичными и/или вредными для здоровья. Современное производство, промышленное и сельскохозяйственное, распространяет и умножает риски питания, городской среды, жилой среды индивида, его среды обитания вообще. Корпорации из понятной жажды наживы стараются риски не минимизировать, а скрыть, используя разные способны — от «производства сомнений» до прямого преследования — так что без осторожности никуда. Но осторожности разумной, опирающейся на научное знание, а не на слухи, циркулирующие в обществе или распространяемые СМИ. Мне страх перед ГМО неприятен своей иллюзорностью — в том смысле, в каком вера в бога является иллюзией, отвлекающей силы ума и души от реальных проблем земного существования. В нашем случае внимание отвлекается от реальных опасностей интенсивного капиталистического сельского хозяйства и, шире, неэкологичного развития вообще. К тому же, этот страх особенно поразил две не чуждые мне группы — левых и природоохранников — и именно здесь он контрпродуктивен на все сто, до несовместности с целями обоих движений. Поэтому надо пробовать рассеять мрак. Далее
  • Про деякі функції літератури

    Про деякі функції літератури

    • Статьи
    • 06/01/2014

    Свого часу ходила одна байка (і якщо це вигадка, то дуже показова). Якось Сталін запитав: «Папа Римський? А скільки в нього дивізій?» Історія підтверджує, що апарат – річ дуже важлива, але не вирішальна. Бувають такі нематеріальні сили, що важать більше за будь-що, хоч у термінах ваги їх не виміряєш. Нас оточують нематеріальні сили.

    Далее
  • Київські місця трансформації

    Київські місця трансформації

    • Статьи
    • 27/12/2013

    У серпні та вересні 2010 року відбулася дослідницька частина проекту «Місця трансформації», реалізованого клубом «Політичної критики» (Krytyka Polityczna) в Ґданську спільно з Центром візуальної культури Києво-Могилянської академії. 

    Далее
  • СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    • Статьи
    • 26/12/2013
    Швеція, разом з іншими скандинавськими країнами, посідає «особливе» місце в дослідженнях систем загального добробуту та політики гендерної рівності. Часто її представляють як найбільш «прогресивну» щодо обох цих аспектів соціальної політики та протиставляють країнам, у яких неолібералізм перетворився на панівний політичний, економічний і соціальний дискурс. За останні сімдесят років політики загального добробуту шведські жінки вийшли у публічну сферу, у тому числі на ключові позиції державного рівня (майже половину місць у шведському парламенті — Риксдазі — займають жінки). Наразі новий «скандинавський рецепт» розв’язання проблеми гендерної нерівності — це більш активне залучення чоловічих ресурсів у репродуктивну сферу, що означає перерозподіл такого важливого ресурсу як час. У ситуації, коли держава далі активно підтримує соціальну сферу, все одно актуально підважувати стан справ, коли репродуктивну і доглядову працю, зокрема оплачувану, виконують переважно жінки (доволі часто із «нижчих» класів, жінки-мігрантки). Держава загального добробуту при цьому намагається сприяти балансуванню трудових і репродуктивних ресурсів, забезпечуючи розвиток соціальної інфраструктури, матеріальну допомогу батькам тощо. Звісно, не завжди така політика виявляється успішною — зокрема, вона може досягати успіху за рахунок дискримінації більш маргінальних соціальних категорій населення. У цій статті ми розглянемо досягнення та проблеми політики загального добробуту, а також її вплив на гендерні відносини на прикладі Швеції. Далее