• «СПІЛЬНОМУ» 5 РОКІВ! (+електронні версії перших трьох випусків)

    «СПІЛЬНОМУ» 5 РОКІВ! (+електронні версії перших трьох випусків)

    • Слайдер
    • 26/03/2014
    Сьогодні «Спільному» виповнилося 5 років. Історія журналу така: наприкінці 2008 року група однодумців – викладачів, студентів, дослідників, перекладачів і соціальних активістів, яких турбують питання соціальної нерівності і які вбачають корінь проблеми в капіталістичних відносинах, – спочатку об’єдналися в гуглгрупу, а 24 березня 2009 року запустили сайт «Спільне». Він мав знайомити українську публіку з класикою соціології та сучасними зразками аналізу суспільства, політики й економіки з лівої перспективи. Також він мав стати майданчиком для спроб серйозного і водночас доступного дослідження суспільної ситуації в Україні. Відтоді сайт, який спочатку містив багато передруків з інших ресурсів, розрісся та обзавівся багатьма рубриками. Ми регулярно пропонуємо вам оригінальні авторські статті та переклади, зроблені українською вперше, а також цікаві суб’єктивні погляди на поточні події в рубриці «Блоги». З 2010 року ми видали сім тематичних випусків друкованого журналу, намагаючись зібрати та задокументувати найцікавіші розвідки про ті соціальні проблеми України та світу, які вважаємо важливими. Через участь у мережі Eurozine ми намагаємося інформувати про динаміку розвитку українського суспільства і європейську аудиторію. Далее
  • НЕБЕЗПЕЧНІ ЗВ’ЯЗКИ: УКРАЇНА ТА ЗАХІДНІ СЛАВІСТИ

    НЕБЕЗПЕЧНІ ЗВ’ЯЗКИ: УКРАЇНА ТА ЗАХІДНІ СЛАВІСТИ

    • Слайдер
    • 25/03/2014
    [:uk]Писати в самий розпал кризи завжди небезпечно. Будь-які міркування, прогнози, пропозиції можуть виявитися геть хибними за лічені дні. Раніше я виступив основним автором заяви платформи LeftEast, що викликала значні суперечки в нашій редакції. Помилковими виявилися викладені в ній оптимістичні прогнози про те, що наслідки цієї другої помаранчевої революції — масового антиавторитарного руху, що успішно змінює одну політичну еліту на іншу, при цьому без жодних змін в олігополістичній природі суспільства та економіки України, — створять набагато кращі умови для лівих, ніж визвольна боротьба Євромайдану, яка розколола лівих та послабила їхні позиції. Наступного тижня після виходу статті російські війська у формі без розпізнавальних знаків окупували ключові позиції на Кримському півострові, що призвело до активізації проявів проросійських сепаратистських настроїв у Східній та Південній Україні. Інформацію про вторгнення російських військ я дізнався 28 лютого зі статті на порталі Colta.ru під гучним заголовком «Тінь Третьої світової». До того, як я побачив підтвердження в багатьох інших джерелах, я був майже впевнений, що переді мною черговий випадок істеричної «демшизи». Зазначу, що я й досі вважаю, що війни, а тим більше Третьої світової війни, не хоче ніхто. Однак коли такі механізми запущено, вони набувають власної логіки, тому жодне занепокоєння чи протест надалі не можна ігнорувати як істерику. Далее
  • ЬОЗЛЕМ ОНАРАН: «З нашими вимогами можна отримати підтримку бодай в одній країні, а це вже спровокує ефект доміно»

    ЬОЗЛЕМ ОНАРАН: «З нашими вимогами можна отримати підтримку бодай в одній країні, а це вже спровокує ефект доміно»

    • Слайдер
    • 21/03/2014

    Ьозлем Онаран — викладачка економіки в університеті Гринвіча (Британія), членкиня профспілки освітян та Соціалістичного опору, секції Четвертого Інтернаціоналу. Перед виборами до Європейського парламенту та місцевими виборами європейська громадськість стурбована питанням подолання економічної кризи, яка почалася у 2008 та поглибилась в Європі у 2010. Тому хотілося б зрозуміти передісторію кризи у Європі. Уся історія постання Європи та особливо неоліберальний період, який почався з 1980 року, супроводжувалися комплексом політичних рішень, які стали передумовою протистояння між робочою силою та капіталом. Це протистояння означало дуже сильний контроль над зарплатами. Бо головна ідея, що стоїть за основною метою європейської політики — зробити Європу найбільш конкурентноспроможною частиною світу. Якщо Ви звернете увагу на Лісабонську угоду, то побачите, що однією з її основних політичних цілей є конкурентоспроможність. А як можна досягти конкурентоспроможності? Встановити рівень зростання заробітних плат нижчий за рівень зростання продуктивності. Така політика проводилася впродовж тридцяти років, були періоди повної стагнації та падіння реальних заробітних плат. Неоліберальні економічні реформи супроводжувалися надіями на створення більшої кількості робочих місць, на загальне економічне зростання. Але цього всього просто не сталося. Водночас проводилася політика ігнорування структурних відмінностей між країнами, тому коли вдарила криза, Європа потрапила у пастку вже наявних слабкостей у своїй моделі.

    Далее
  • Антиліберальна революція 1968 року: погляд Валлерстайна

    Антиліберальна революція 1968 року: погляд Валлерстайна

    • Слайдер
    • 19/03/2014

    У своїх численних творах соціолог Іммануїл Валлерстайн представив спрощену до примітивізму модель аналізу лібералізму як ідеології та його історії.

    Далее
  • ВЕСНА В СЕВАСТОПОЛЕ

    ВЕСНА В СЕВАСТОПОЛЕ

    • Слайдер
    • 17/03/2014
    Помнится, когда я в первый раз увидел это название, «севастопольская весна», то скривился: опять с этой «весной» лезут. А потом увидел кипящий в белом цвету миндаль и понял — да, действительно весна пришла. Мои записки про Севастополь уже припоздали, в сети появилось так много информации о происходящем. Правдивой или ложной? но очень много. Каждый уже успел сформировать свою позицию по отношению к происходящему, и теперь любые тексты про Севастополь и Крым воспринимаются через призму этого отношения. Хочу сразу предупредить, что текст ниже — нечто вроде попытки «обобщения» мнений в первую очередь жителей Севастополя, а также Крыма, со всем присущим такой попытке субъективизмом. Я не претендую на статистическую точность и выверенность формулировок. Далее
  • ВЕНЕСУЕЛА: РІК ПІСЛЯ ЧАВЕСА

    ВЕНЕСУЕЛА: РІК ПІСЛЯ ЧАВЕСА

    • Слайдер
    • 14/03/2014
    Після смерті Уго Чавеса 5 березня 2013 року пройшов уже майже рік. Ймовірно, саме цей рік був найтяжчим для Боліваріанської революції. Чимало людей лівих і правих поглядів завагалися, чи можливий чавізм без Чавеса. Мабуть, рік — занадто короткий період, щоб оцінити ситуацію по смерті Чавеса. Та все ж динамічний розвиток протягом останніх дванадцяти місяців заслуговує на попередні зауваження. Шляхом аналізу ключових подій протягом року, ця стаття доводить, що, попри теперішній жорстокий протест у Венесуелі, ліві вийшли сильнішими з кризи, що залишилася по смерті Чавеса. Окрім цього, новий президент Ніколас Мадуро возз’єднався зі своїм основним активом та продемонстрував унікальний стиль та погляди, завдяки яким здобув собі прихильність серед прибічників та неповагу з боку опозиції. Криза, спричинена смертю Чавеса, вперше дала про себе знати під час президентських виборів, призначених на 14 квітня 2013 року. Хоч багато хто і розраховував, що голосування зі співчуття приведе Ніколаса Мадуро до президентського крісла із великим відривом, та свого правого суперника Енріке Капрілеса він обійшов лише на 1,5%. Виграти вибори з таким малим розривом не є чимось незвичним, але такий результат був нетиповий для чавізму. Результати виборів можна інтерпретувати кількома способами. Далее