• ДО КРИТИКИ НАСИЛЬСТВА

    ДО КРИТИКИ НАСИЛЬСТВА

    • Статьи
    • 03/09/2012
    Стаття, уривок з перекладу якої ми представляємо читачу, важлива як у контексті історії ідей, так і в контексті сучасних наукових та політичних дебатів. Тематика відношення між насиллям і владою, яку розглядає Вальтер Беньямін у цій статті, була центральною для багатьох соціальних мислителів першої половини ХХ століття: від соціального філософа Жоржа Сореля (чиї «Роздуми про насилля» й надихнули Беньяміна) та антрополога Рене Жирара до нацистського юриста Карла Шмітта, а сам Беньямінів текст став наріжним каменем таких визначальних сучасних роздумів про стан суспільства і шляхи його зміни, як книги «Homo sacer» Джорджо Агамбена та «Про насилля» Славоя Жижека. Звісно, треба брати до уваги обмеження, накладені на цей текст соціальними та біографічними обставинами, але не слід нехтувати й закладеними в ньому інтуїціями, що дають поштовх задуматися про співвідношення структурного, нормалізованого насилля, який чинить капіталізм («міфічне насилля», «катастрофа, що існує зараз» мовою Беньяміна), та викликаних ним вибухів спонтанного, часто відведеного на сторонні цілі чи навіть організованого антисистемного насилля («божественне насилля»). Далее
  • Продуктивність праці і класова експлуатація в Україні

    Продуктивність праці і класова експлуатація в Україні

    • Статьи
    • 31/08/2012

    У класовій війні, як і в будь-якій іншій, пропаганда є незамінною зброєю. Перемога однієї зі сторін залежить від того, чи зможе вона успішно нав’язати суспільству своє бачення соціальної дійсності в якості «здорового ґлузду», чи вдасться побудувати гегемонію відповідного класу

    Далее
  • Если уж брать «роль биологического начала в человеке», то капитализм — максимально антибиологический строй

    Если уж брать «роль биологического начала в человеке», то капитализм — максимально антибиологический строй

    • Слайдер
    • 29/08/2012

    В науке споры и дискуссии являются необходимым элементом ее развития. Но иногда дискуссионные утверждения ученых благодаря эффекту испорченного телефона становятся медийным фаст-фудом. Поэтому закономерен вопрос - возможна ли сейчас ситуация, когда наукой оправдывается социальный статус-кво? Обусловлено ли, например классовое неравенство генами? И каково соотношение в человеке социального и биологического? Об этом, а также о положении науки в России, экологических проблемах и способах их решения и многом другом читайте в интервью Дмитрия Райдера с кандидатом наук, орнитологом, специалистом по поведению и коммуникации животных В. С. Фридманом.

    Далее
  • Кінець американської академії

    Кінець американської академії

    • Слайдер
    • 28/08/2012

    Моя подруга — викладач-сумісник (ад’юнкт-професор). У неї диплом PhD з антропології, вона викладає в університеті, де їй платять $2 100 за курс. Вона – професор, але не Професор. Вона, як і 67 відсотків викладачів американських університетів, працівник на неповній ставці, чий контракт можуть поновити чи не поновити наступного семестру. Вона не отримує ані пільг, ані медичного страхування.

    Далее
  • ЩО БУДЕ ЗІ СВОБОДОЮ?

    ЩО БУДЕ ЗІ СВОБОДОЮ?

    • Слайдер
    • 24/08/2012
    Незручний факт існування Донцова і його послідовників, тобто наявність традиції українського фашизму, «філософії зла», як її назвав Василь Стус, звичайно не був повністю проігнорований демократично орієнтованими мислителями. Але сьогодні, коли фашистська ідеологія дедалі ширше розкриває свої смертельні обійми, це питання треба поставити з усією гостротою, на яку спроможна критична думка. Далее
  • ИДЕОЛОГИЯ И ПРОБЛЕМЫ СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ (часть 2)

    ИДЕОЛОГИЯ И ПРОБЛЕМЫ СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ (часть 2)

    • Слайдер
    • 20/08/2012
    Принято считать, что университеты нейтральны по отношению к главным проблемам общества и посвящают себя в первую очередь преподаванию и проведению исследований в интересах общества. В век науки и техники университет принимает общественные модели на веру, работает в их рамках и служит их утверждению. В то же время университет зависит от поддержки общества и удовлетворяет его запросы — лишь при этом условии он вправе рассчитывать на помощь. При таких взаимоотношениях между университетами и обществом знание становится товаром, обособленным от тех, кто его предоставляет. Этот товар можно продать на рынке — например, знание нередко бывает условием получения определенной работы. Таким образом, студент учится пользоваться интеллектом отвлеченно, а не для диалога с окружающим миром. Далее