• Фракція DIE LINKE в Бундестазі та українське питання

    Фракція DIE LINKE в Бундестазі та українське питання

    • Статьи
    • 23/09/2015

    Українська публіка, яка так чи інакше цікавиться зовнішньою політикою, часто асоціює DIE LINKE з «путінською твердинею» в Німеччині. 

    Далее
  • Не кажіть мені про війну — моє життя й так поле бою

    Не кажіть мені про війну — моє життя й так поле бою

    • Статьи
    • 21/09/2015

    [:uk]Пропонуємо вашій увазі переклад статті британської феміністської дослідниці Синтії Кокберн, критикині мілітаризму, авторки веб-блогу «Ні війні» (notowar). Авторка слушно знаходить та критикує зв’язки між культурою насильства у мирний час та під час війни. Ці питання є актуальними і для сучасного українського суспільства, у якому проблема гендерного насилля залишається актуальною для розв’язання, а насильство в зоні бойових дій – мало дискутованим у суспільстві загалом і в медіа зокрема через необхідність героїзації війни та мілітаризації. Тому важливо знати, що в інших частинах світу існують жіночі ініціативи проти мілітаризації та гендерного насильства під час бойових дій.

    Далее
  • Гранд-наратив у історії

    Гранд-наратив у історії

    • Статьи
    • 18/09/2015

    [:uk]Гранд-наратив – буквально велика оповідь. Цей термін уведено філософом-постомодерністом Жаном-Франсуа Ліотаром у 1979 р., і концепція гранд-наративів стає основою для постмодерністської критики історичної науки. Ця критика («історія лише текст») була занадто радикальною, безальтернативною, коротше кажучи, занадто постмодерністською. Та сам термін виявився дуже вдалим, сподобався історикам і прижився в науці.

    Далее
  • ИНТЕРНЕТ-ТРОЛЛИНГ НА СЛУЖБЕ У ГОСУДАРСТВЕННОСТИ

    ИНТЕРНЕТ-ТРОЛЛИНГ НА СЛУЖБЕ У ГОСУДАРСТВЕННОСТИ

    • Статьи
    • 10/09/2015

    Далее
  • Неомарксистський спадок в американській соціології

    Неомарксистський спадок в американській соціології

    • Статьи
    • 08/09/2015

    Починаючи з 1970-х років когорта талановитих соціологів-марксистів, які захищали амбітні дисертації та отримували академічні пости, ставала все чисельнішою, продовжувалась розробка та втілення в життя марксистські теорії та ідей у найрізноманітніших напрямках. До певної міри, вплив цього інтелектуального руху став відчутним дуже скоро.

    Далее
  • Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині

    Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині

    • Галереї
    • 07/09/2015

    З 1 до 16 серпня 1936 року в Берліні проходили XI літні Олімпійські ігри. У змаганнях взяли участь 49 країн і 3961 атлетів — було встановлено новий кількісний рекорд для таких заходів. У масову культуру ця подія увійшла завдяки домінантному візуальному свідченню режиму — фільму «Олімпія», який зняла два роки по тому контроверсійна режисерка Лені Ріфеншталь. Проте маловідомим лишається факт, що за тиждень до ігор протягом семи днів — з 23 до 30 липня — у Гамбурзі тривав з’їзд, значення якого для внутрішньої політики Третього Рейху було не меншим, ніж проведена згодом Олімпіада, яка формально стала підсумком з’їзду. Ідеться про Другий світовий конгрес з питань дозвілля та відпочинку. Участь у цьому самміті, патроном якого виступив Рудольф Гесс, райхміністр і заступник Гітлера у партійних справах, взяла 61 країна, від Афганістану до Югославії (звісно, за винятком Радянського Союзу) та 3000 делегатів. З огляду на міжнародні амбіції проекту, матеріали конгресу того ж року були перекладені англійською мовою й видані окремою книжкою. На основі цих матеріалів я спробую описати систему адміністрування дозвілля у довоєнній Німеччині (1933-1939).

    Далее