Русский
Українська
Английский
Активне обговорення реформ вищої і шкільної освіти залишає поза публічною увагою систему профтехнічних училищ, укрупнення якої МОН поки відклало на потім. Однак, у контексті стимулювання притоку більшої кількості абітурієнтів до ПТУ внаслідок трансформації мережі ВНЗ, важливо усвідомлювати реальний стан речей із профтехнічною освітою.
Далее
[:uk]Гендерно-чутлива політика та рівний доступ жінок і чоловіків до ухвалення рішень на державному рівні гарантує більш рівномірне представлення інтересів різних соціальних груп. Досягненню цієї мети слугує такий інструмент залучення жінок у політику, як гендерні квоти, що можуть бути чи законодавчими (регульованими державою), чи добровільними (закріпленими на рівні партій; такий підхід більш популярний у світі).
Далее
Являючи собою стандартний приклад неоліберальних трансформацій, супроводжуваних оптимістичними макроекономічними показниками та покращенням інвестиційного клімату, орієнтовані на успіх грузинські реформи приховують низькі показники в боротьбі з бідністю й безробіттям та поглиблення соціальної нерівності.
Далее
Нинішня влада із оптимізмом пропагує ідею нової аграрної України – житниці Європи. У Верховній Раді проштовхуються начебто корисні закони на підтримку вітчизняного аграрія. І справді, останнім часом український агробізнес розвивається високими темпами. Але чи йде такий розвиток на користь усьому суспільству? Хто отримує вигоди від таких преференцій і яким чином ухиляється від сплати податків «новий локомотив» української економіки? Читайте детальніше про це в матеріалі від Олександра Одосія та Олександра Кравчука.
Далее
[:uk]Очевидний факт, що «рівні» (flat) та непрямі податки посилюють соціальну нерівність, не ставлять під сумнів навіть архітектори податкових реформ. Несправедливість податкової зрівнялівки очевидна навіть із точки зору теорії граничної корисності, адже, погодьтеся, остання 1000 гривень для пенсіонера та олігарха мають дуже різну цінність. Тут справді мало що можна заперечити, адже знання елементарної арифметики цілком вистачить, щоб зрозуміти: 15% доходу особи, котра отримує трохи більше від прожиткового мінімуму, значно зменшать її можливості придбати навіть найнеобхідніші товари, а сплата навіть і 20% з особистого доходу в кілька мільярдів гривень, скоріше за все, взагалі не вплине на особисте споживання (особливо зважаючи на те, що ці 20% сплачуються лише з тієї частини прибутку, яку відповідний олігарх вирішив таки легалізувати на особисті потреби, адже прямі податки на прибуток великий бізнес, як відомо, майже не сплачує).
Далее
Остання книга Вілсона з невдалою назвою «Українська криза» дуже відрізняється від попередніх за спрямуванням, тоном та жанром.
ДалееМи вітаємо відтворення матеріалів сайту (повністю або частково), якщо в них не внесено жодних змін чи доповнень за умови гіперпосилання на сторінку оригінальної публікації. Використовувати матеріали з комерційною метою заборонено. Думка редакції може не поділяти думку автора(ки).
