Статьи

Публічна роль інтелектуалів

• Статьи
• 08/04/2014

У цій книзі Саїд пов'язує гуманізм із іншими вимірами інтелектуальних починань, стверджуючи, що більш демократична, емансипативна і просвітницька форма гуманізму досі можлива. Філологія відіграє для автора визначальну роль, адже слова є агентами історичних і політичних змін, а читання навчає ставити під сумнів, задавати питання і змінювати навколишній світ. Саїд переконаний, що саме таку демократичну критику і покликана розвивати сучасна гуманістична освіта.

Далее

МІСЦЕВІ ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ: «ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ» ДЛЯ СОЦІАЛІСТІВ

• Статьи
• 04/04/2014

У другій половині березня 2014 року у Франції відбулися так звані проміжні вибори, за підсумками яких було сформовано нову місцеву владу — понад 36 тисяч мерів та керівників муніципальних утворень. Попри попередження багатьох соціологів та політологів, вони стали неприємним сюрпризом для керівництва Соціалістичної партії Франції. Минуло тільки два роки, як втомлені від півторадесятилітнього панування правих, від епохи «хитрого і гнучкого Ширака» і «гіперактивного Саркозі», французи тріумфально повернули соціалістів на політичний Олімп. Ліві підкорили Сенат (який очолив Жан-П’єр Бель), Національні Збори (де соціалісти отримали 279 із 577 місць, а головою став клод Бартолон) та вища посада в державі — у травні 2012 року країну очолив Франсуа Олланд, який отримав можливість сформувати практично однопартійний Уряд на чолі з Жаном-Марком Еро за символічного партнерства з «зеленими». Далее

Як кузина Черчилля радянською Україною подорожувала

• Статьи
• 01/04/2014

У липні 1924 року англійка Клер Шеридан разом із братом вирушила на мотоциклі у подорож Європою. Шлях їхній розпочався в Англії, далі мандрівники перетнули Голландію, Німеччину, Чехію і Польщу та проїхалися Радянською Україною аж до Криму. Опис цієї виправи під назвою Across Europe with Satanella з-під пера Клер Шеридан побачив світ уже через рік у нью-йоркському видавництві.

Далее

ЛІВІ АРГУМЕНТИ НА ПІДТРИМКУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ШОТЛАНДІЇ

• Статьи
• 28/03/2014

Цей рік вирішить долю Великобританії. У вересні народ Шотландії голосуватиме за незалежність або проти неї. Можливо, хтось скаже на це, що насправді не все так драматично, бо навіть якщо виборці проголосують «за», для Шотландії, як і раніше, королева залишиться главою держави, фунт стерлінгів — її валютою, залишиться членство в НАТО і багато іншого. Проте правлячий клас Британії налаштований не так оптимістично. Дуже багато поставлено на карту. У найближчі місяці ми, ймовірно, побачимо не одну страшилку з тих, якими будуть залякувати шотландських виборців. Напередодні Різдва зазвичай поміркована газета Financial Times опублікувала статтю про те, що в незалежній Шотландії супермаркети великої четвірки збільшать ціни на продукти харчування. Інформація не підтвердилася, — мережа супермаркетів Morrison’s навіть повідомила про можливе зниження цін, — але збитків уже було завдано. Кампанію проти незалежності Шотландії «Краще разом» очолив колишній канцлер від Лейбористської партії Алістер Дарлінг. Її наріжним каменем є твердження, що пенсії і зарплати будуть скорочені, державні витрати зменшені, і все це принесе шотландцям самі негаразди, а тому відділення не потрібне. Головним чином ідеться про те, що незалежній Шотландії буде відмовлено у використанні фунта, хоча ніхто не пояснює, чим це може бути корисно для Англії, чиїм другим за величиною торговим партнером є Шотландія. Усі три головні партії англійського парламенту в один голос заявили, що відмовлять незалежній Шотландії у використанні фунта. Канцлер Осборн відправився до Единбургу, щоб передати умови, які є нічим іншим як шантажем, і багато шотландців це розуміють. Сам факт, що Осборн, Ед Болс і Денні Александер можуть долучитися до такої загрозливої афери, говорить про стурбованість Вестмінстера ймовірною незалежністю. Далее

«СПІЛЬНОМУ» 5 РОКІВ! (+електронні версії перших трьох випусків)

• Статьи
• 26/03/2014

Сьогодні «Спільному» виповнилося 5 років. Історія журналу така: наприкінці 2008 року група однодумців – викладачів, студентів, дослідників, перекладачів і соціальних активістів, яких турбують питання соціальної нерівності і які вбачають корінь проблеми в капіталістичних відносинах, – спочатку об’єдналися в гуглгрупу, а 24 березня 2009 року запустили сайт «Спільне». Він мав знайомити українську публіку з класикою соціології та сучасними зразками аналізу суспільства, політики й економіки з лівої перспективи. Також він мав стати майданчиком для спроб серйозного і водночас доступного дослідження суспільної ситуації в Україні. Відтоді сайт, який спочатку містив багато передруків з інших ресурсів, розрісся та обзавівся багатьма рубриками. Ми регулярно пропонуємо вам оригінальні авторські статті та переклади, зроблені українською вперше, а також цікаві суб’єктивні погляди на поточні події в рубриці «Блоги». З 2010 року ми видали сім тематичних випусків друкованого журналу, намагаючись зібрати та задокументувати найцікавіші розвідки про ті соціальні проблеми України та світу, які вважаємо важливими. Через участь у мережі Eurozine ми намагаємося інформувати про динаміку розвитку українського суспільства і європейську аудиторію. Далее

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗВ’ЯЗКИ: УКРАЇНА ТА ЗАХІДНІ СЛАВІСТИ

• Статьи
• 25/03/2014

[:uk]Писати в самий розпал кризи завжди небезпечно. Будь-які міркування, прогнози, пропозиції можуть виявитися геть хибними за лічені дні. Раніше я виступив основним автором заяви платформи LeftEast, що викликала значні суперечки в нашій редакції. Помилковими виявилися викладені в ній оптимістичні прогнози про те, що наслідки цієї другої помаранчевої революції — масового антиавторитарного руху, що успішно змінює одну політичну еліту на іншу, при цьому без жодних змін в олігополістичній природі суспільства та економіки України, — створять набагато кращі умови для лівих, ніж визвольна боротьба Євромайдану, яка розколола лівих та послабила їхні позиції. Наступного тижня після виходу статті російські війська у формі без розпізнавальних знаків окупували ключові позиції на Кримському півострові, що призвело до активізації проявів проросійських сепаратистських настроїв у Східній та Південній Україні. Інформацію про вторгнення російських військ я дізнався 28 лютого зі статті на порталі Colta.ru під гучним заголовком «Тінь Третьої світової». До того, як я побачив підтвердження в багатьох інших джерелах, я був майже впевнений, що переді мною черговий випадок істеричної «демшизи». Зазначу, що я й досі вважаю, що війни, а тим більше Третьої світової війни, не хоче ніхто. Однак коли такі механізми запущено, вони набувають власної логіки, тому жодне занепокоєння чи протест надалі не можна ігнорувати як істерику. Далее