• ЛЮМПЕН-БУРЖУАЗІЯ І ГАНГСТЕРСЬКИЙ КАПІТАЛІЗМ У КОЛУМБІЇ

    ЛЮМПЕН-БУРЖУАЗІЯ І ГАНГСТЕРСЬКИЙ КАПІТАЛІЗМ У КОЛУМБІЇ

    • Статьи
    • 22/04/2011
    Протягом останніх десятиліть у Колумбії склався капіталізм із гангстерським ухилом, кримінальні й мафіозні риси якого вже не епізодичні чи пов’язані з окремими особами, що займають посади президента республіки або високу посаду в структурі державного управління, а становлять собою складові елементи сучасної фази накопичення капіталу. Це можна пояснити, якщо пригадаємо, що «мафія завжди є капіталістичним бізнесом із сильним додатковим чинником: загрозою застосування насильства. Проте її сутність є й буде сутністю кримінального бізнесу, спрямованого на накопичення капіталу». Далее
  • ВІН ЗНАЄ ТІЛЬКИ СТРАХ І БІЛЬ

    ВІН ЗНАЄ ТІЛЬКИ СТРАХ І БІЛЬ

    • Статьи
    • 20/04/2011
    Лагерь беженцев Дженин на Западном берегу реки Иордан получил широкую известность после вторжения армии Израиля в апреле 2002 года. Тогда израильтяне проводили военную операцию возмездия на оккупированных палестинских территориях. Официальным поводом для действий военных послужили теракты, организованные силами палестинского сопротивления в нескольких городах Израиля. Далее
  • Роза Люксембург і російська революція

    Роза Люксембург і російська революція

    • Статьи
    • 18/04/2011

    До 140-річного юбілею з дня народження (5 березня) «Спільне» продовжує публікацію текстів, присвячених ідеям і політичній діяльності Рози Люксембург. Пропонований вашій увазі текст є розширеним варіантом доповіді, виголошеної 13 квітня 2011 року на дискусії «Демократія і революція. Роза Люксембург та її «Рукопис про Російську революцію».

    Далее
  • НАДІЯ НА ТВОРЧІСТЬ

    НАДІЯ НА ТВОРЧІСТЬ

    • Статьи
    • 15/04/2011
    про фотопроект Сергія Попова, присвячений будинкам дитячої творчості на пострадянському просторі – одним з найбільш непомітних, але тим не менш значущих місць культурного виробництва. У споживацькому суспільстві, де творчість як така практично зникає, перетворючись на «вибір» між товарними пропозиціями у межах актуальних трендів сезону, а дитячі магазини переповнені розмальовками та наборами «зроби сама», що обмежуюють, а не провокують індивідуальну фантазію, ця державна установа залишається одним з небагатьох місць, де продовжує існувати етика самостійного творення. Однак способи діяльності, організація педагогічного процесу, практичні та тематичні напрямки роботи будинків дитячої творчості є невідомим для більшості суспільства. Фотодослідження Сергія Попова стає кроком назустріч цим комунальним інституціям, які можуть стати основою для нових форм культурної педагогіки, місцем, де юні покоління отримують перший досвід незалежності і свободи у творчості, а отже і відповідальності за власний вибір. Можуть стати – адже наразі ці інституції продовжують існувати за інерцією, страждаючи від недостатнього фінансування та відтворюючи консервативні ідеологічні кліше. Далее