Статьи

Антиліберальна революція 1968 року: погляд Валлерстайна

• Слайдер
• 19/03/2014

У своїх численних творах соціолог Іммануїл Валлерстайн представив спрощену до примітивізму модель аналізу лібералізму як ідеології та його історії.

Далее

ВЕСНА В СЕВАСТОПОЛЕ

• Слайдер
• 17/03/2014

Помнится, когда я в первый раз увидел это название, «севастопольская весна», то скривился: опять с этой «весной» лезут. А потом увидел кипящий в белом цвету миндаль и понял — да, действительно весна пришла. Мои записки про Севастополь уже припоздали, в сети появилось так много информации о происходящем. Правдивой или ложной? но очень много. Каждый уже успел сформировать свою позицию по отношению к происходящему, и теперь любые тексты про Севастополь и Крым воспринимаются через призму этого отношения. Хочу сразу предупредить, что текст ниже — нечто вроде попытки «обобщения» мнений в первую очередь жителей Севастополя, а также Крыма, со всем присущим такой попытке субъективизмом. Я не претендую на статистическую точность и выверенность формулировок. Далее

ВЕНЕСУЕЛА: РІК ПІСЛЯ ЧАВЕСА

• Слайдер
• 14/03/2014

Після смерті Уго Чавеса 5 березня 2013 року пройшов уже майже рік. Ймовірно, саме цей рік був найтяжчим для Боліваріанської революції. Чимало людей лівих і правих поглядів завагалися, чи можливий чавізм без Чавеса. Мабуть, рік — занадто короткий період, щоб оцінити ситуацію по смерті Чавеса. Та все ж динамічний розвиток протягом останніх дванадцяти місяців заслуговує на попередні зауваження. Шляхом аналізу ключових подій протягом року, ця стаття доводить, що, попри теперішній жорстокий протест у Венесуелі, ліві вийшли сильнішими з кризи, що залишилася по смерті Чавеса. Окрім цього, новий президент Ніколас Мадуро возз’єднався зі своїм основним активом та продемонстрував унікальний стиль та погляди, завдяки яким здобув собі прихильність серед прибічників та неповагу з боку опозиції. Криза, спричинена смертю Чавеса, вперше дала про себе знати під час президентських виборів, призначених на 14 квітня 2013 року. Хоч багато хто і розраховував, що голосування зі співчуття приведе Ніколаса Мадуро до президентського крісла із великим відривом, та свого правого суперника Енріке Капрілеса він обійшов лише на 1,5%. Виграти вибори з таким малим розривом не є чимось незвичним, але такий результат був нетиповий для чавізму. Результати виборів можна інтерпретувати кількома способами. Далее

BON TON У СПЕКОТНОМУ КЛІМАТІ

• Слайдер
• 11/03/2014

[:uk]Пан Вольду — загублена людина. Він чотири рази тікав із Конго, а потім вертався. «Чому пан так боїться?» — спитав я. Стенає плечима, наче не знає. Але він знає, і я знаю. Масове переселення набрало розмаху в липні, першому місяці незалежності Конго. В аеропортах був страшний тлум. У газетах — багато фотографій забитих залів очікувань, тюків і дітей на тих тюках. Газети були занепокоєні. На Заході з таких оказій завжди сильно непокояться. Бельгійці непокояться про французів з Алжиру, французи — про голландців в Ірані, голландці — про португальців в Анголі. Колоністи — явище міжнародне, їх всюди підтримують. Тих, хто недостатньо занепокоєний, швиденько дозанепокоять. Коли це, зрештою, хтось стверджує, що всі абсолютно занепокоєні — тоді газети змінюють тему. Далее

MADE IN DAGENHAM

• Слайдер
• 08/03/2014

[:uk]7 червня 1968 року 187 швачок-машиністок з автомобілебудівного заводу «Форд» у Дагенхемі (передмістя у Східному Лондоні) оголосили страйк проти дискримінації за гендерною ознакою в оплаті праці на виробництві. Робітниці вимагали дорівняти їхню роботу (пошиття чохлів для автомобільних сидінь) до категорії С (напівкваліфікована праця), яку мали чоловіки, що виконували таку саму роботу на заводі, замість малоприбуткової категорії В (некваліфікована праця) у якій жінки отримували лише 85% від «чоловічої ставки». Далее

Саймон Пірані: «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки»

• Слайдер
• 06/03/2014

Інтерв’ю з Саймоном Пірані про його книгу «Російська революція у відступі», котру він презентував під час конференції «Нові профспілки та демократичні ліві: історичні корені та ідейні орієнтири». Книга являє собою детальний аналіз процесів «авторитарного переродження» більшовицької партії та згортання робітничого руху в 1920—1924 роках, здійснений на основі архівних даних. Детальніше про саму презентацію читайте тут. Андрій Гладун: Із самого початку хотілося б запитати — для читачів, які, можливо, ще не змогли ознайомитися з Вашою книгою — наскільки дослідження, яке Ви провели, є актуальним на сьогоднішній день для лівих? Саймон Пірані: Я думаю що, з одного боку, коли читаєш книгу про історію нашого руху, то завжди на кожній сторінці шукати прямі уроки щодо сьогоднішнього дня — помилковий підхід. Тобто зв'язок із сьогоденням є, але цей зв'язок не прямий. З одного боку, я думаю що, по-перше, російська революція в цілому — це була спроба мас увійти в історичний процес. Тобто, на відміну від інших часів, маси в період із 1905 року, і особливо в 1917 році, були активними учасниками процесу, вони прямо впливали на все, що відбувалося на урядовому рівні, і був високий рівень участі в процесі. І саме тому історію цих часів дуже важливо вивчати.

Далее