Статьи

Лівиця не може померти

• Статьи
• 09/10/2014

У публічних дебатах сьогодні ширяться безліч дурниць, що їх ліниво повторюють експерти та мас-медіа. Найбільш отруйна серед них, звісно, популярна примовка, нібито політичні категорії «правого» та «лівого» віджили своє і їхнє протистояння відійшло в минуле. Є певна тривожна близькість між виразами крайніх правих «більше немає ні правих, ні лівих» та закликами крайніх центристів «вийти за межі категорій правого та лівого» (які, як вони стверджують, «більше нічого не значать»). Яка дивна іронія, що праві та центристи мислять в одному руслі: перші керуються ілюзією одностайності та примирення під віковічним стягом національної ідентичності, а другі діють за принципами раціонального менеджменту, що «неминуче» має забезпечити загальну згоду — й, безсумнівно, спливе багато часу, поки медіа, які несамовито відстоюють таку одностайність, усвідомлять, як багато вони мають спільного з тими, хто захищає дещо інше.

Далее

СЕКСИЗМ НА МАЙДАНІ

• Статьи
• 03/10/2014

[:uk]Майдан зіграв важливу роль не лише на політичній арені країни: окрім зміни президента та часткової зміни уряду, багато хто відзначає його вплив на погляди його учасниць та учасників. Окрім закріплення у свідомості людей правої ідеології — українського націоналізму серед прихильників і прихильниць Майдану та російського націоналізму серед його опонентів і опоненток — свої позиції посилило і традиційне уявлення про роль жінок та чоловіків як під час народного повстання, так і в буденному житті. Гендерний розподіл праці був однією з основних складових Майдану: «жіночими» видами роботи визнавалися робота на кухні, у пунктах роздачі теплого одягу, прибирання приміщень, а «чоловічими» — охорона, захист від «Беркуту» та «тітушок». Є і певні уявлення про зовнішній вигляд людини залежно від її статі: чоловік мужній, сильний, зі зброєю, готовий до рішучих дій, а жінка мила, усміхнена, надихає бійців та допомагає їм боротися з режимом. Далее

«ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

• Статьи
• 30/09/2014

[:uk]После шумной премьеры в столичном кинотеатре «Блокбастер» полнометражная игровая картина Мирослава Слабошпицкого «Племя» находится в самом разгаре украинского проката. В первые недели после его выхода фильм посмотрели уже, кажется, все знакомые мне критики и коллеги по киноцеху, не говоря уже про околохудожественные круги и просто завсегдатаев кинотеатров. Медиашквал возмущений, хвалы, зависти к этой картине и стыда за потраченное на ее просмотр время только-только стих. Для кого-то «Племя» стало артхаусным прорывом в мире украинской киноиндустрии, для кого-то — пионерским примером отменного фестивального продюсирования, а для кого-то — поводом для очередного разочарования, правда, уже не только в отечественном кино, но и в международной фестивальной политике. Так что же, в конце концов, представляет собой украинское «Племя», начавшее свое восхождение после показа на неделе критики в Каннах? Далее

Марксизм и война

• Статьи
• 23/09/2014

Війна для марксизму — це не зовсім поняття, проте достеменно проблема. Хоч марксизм і не міг винайти поняття війни, він міг, так би мовити, перевинайти його, тобто ввести питання війни до своєї проблематики і виробити марксистську критику війни із цілковито самобутнім змістом чи критичну теорію бойових дій, військових ситуацій та процесів.

Далее

Гонсало Посо: «Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил»

• Статьи
• 17/09/2014

Нещодавня анексія Криму здається в якомусь сенсі відновленням застарілих схем міждержавної конкуренції та імперіалізму. Деякі марксистські теоретики, схоже, зовсім відкидали можливість такого повороту у своїх підходах до сучасного капіталістичного імперіалізму. Як це вписується у ваш підхід до капіталістичної геополітики? Як можна пояснити цю анексію і які це має наслідки для нашого ширшого розуміння імперіалізму? 

Далее

Стратегія виснаження ворога: завоювати чи знищити державу?

• Статьи
• 11/09/2014

З часів його виникнення на початку ХІХ століття соціалізм терзали дебати щодо стратегії (чого не скажеш про праві ідеології). Чи спасіння прийде, як мріяв Фур'є, від багатих благодійників, які фінансуватимуть нові комуністичні колонії, — чи може, як передбачав Прудон, через робітників, які засновуватимуть власні мутуалістичні підприємства, уникаючи політики як такої? Чи може, слід прийняти більш агресивну позу, за яку виступало в 1830-х протосиндикалістське крило британського чартистського руху?

Далее