Статті

ИНТЕРНЕТ-ТРОЛЛИНГ НА СЛУЖБЕ У ГОСУДАРСТВЕННОСТИ

• ЗМІ та інтернет
• 10/09/2015

Неомарксистський спадок в американській соціології

• Статті
• 08/09/2015

Починаючи з 1970-х років когорта талановитих соціологів-марксистів, які захищали амбітні дисертації та отримували академічні пости, ставала все чисельнішою, продовжувалась розробка та втілення в життя марксистські теорії та ідей у найрізноманітніших напрямках. До певної міри, вплив цього інтелектуального руху став відчутним дуже скоро.

Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині

• Гендер
• 07/09/2015

З 1 до 16 серпня 1936 року в Берліні проходили XI літні Олімпійські ігри. У змаганнях взяли участь 49 країн і 3961 атлетів — було встановлено новий кількісний рекорд для таких заходів. У масову культуру ця подія увійшла завдяки домінантному візуальному свідченню режиму — фільму «Олімпія», який зняла два роки по тому контроверсійна режисерка Лені Ріфеншталь. Проте маловідомим лишається факт, що за тиждень до ігор протягом семи днів — з 23 до 30 липня — у Гамбурзі тривав з’їзд, значення якого для внутрішньої політики Третього Рейху було не меншим, ніж проведена згодом Олімпіада, яка формально стала підсумком з’їзду. Ідеться про Другий світовий конгрес з питань дозвілля та відпочинку. Участь у цьому самміті, патроном якого виступив Рудольф Гесс, райхміністр і заступник Гітлера у партійних справах, взяла 61 країна, від Афганістану до Югославії (звісно, за винятком Радянського Союзу) та 3000 делегатів. З огляду на міжнародні амбіції проекту, матеріали конгресу того ж року були перекладені англійською мовою й видані окремою книжкою. На основі цих матеріалів я спробую описати систему адміністрування дозвілля у довоєнній Німеччині (1933-1939).

Уроки дефолтів: соціальний вимір

• Класова експлуатація
• 03/09/2015

Загальноприйняті показники економічного розвитку на зразок ВВП – це добре, і вони впливають на життя людей, але часто цей вплив є досить опосередкованим. Зростання валового внутрішнього продукту саме собою не обов’язково покращує ситуацію для більшості населення, адже, в умовах значної соціальної нерівності та концентрації капіталу, додатково створені багатства майже повністю осідають на банківських рахунках найбагатших 10%. Тож у цій статті ми проаналізуємо, які соціальні наслідки може мати ймовірний дефолт для широких верств населення України.

Ідеологія та державні ідеологічні апарати

• Класова експлуатація
• 01/09/2015

В цьому уривку з відомої статті «Ідеологія та державні ідеологічні апарати» (1969), Альтюссер пояснює відмінності двох видів державних «апаратів»: репресивного аппарату та ідеологічного апарату, зосереджуючи свою увагу на останньому. За словами філософа, ідеологічний державний апарат відтворює капіталістичний спосіб виробництва, хоча зазвичай це не є очевидним. Особливої уваги автор приділяє школі, яка вважається найважливішим ідеологічним апаратом в сучасних спільнотах.

Підводне каміння вступної кампанії 2015 року

• Слайдер
• 26/08/2015

Проблема наявності в Україні університетів, освітні послуги яких не відрізняються високою якістю, є очевидною. Проте, її вирішення шляхом стимулювання конкуренції між університетами, застосовуючи ринкові механізми нагородження кращих і ще більшої дискримінації гірших (замість спроби розібратися у чому саме проблема та докласти зусиль для її вирішення) – найлегший шлях реформування, не позбавлений, однак, ймовірних негативних наслідків.