Статті

Наслідки освітніх реформ для учнів сільських шкіл

• Статті
• 09/02/2015

Теза Сергія Квіта у статті про зміст і завдання освітніх реформ «Ми не очікуємо, що заплановані зміни задовільнять усіх: переможцями стануть лише ті, хто зможе запропонувати високу якість освіти» фактично позначила напрямок на неоліберальне реформування української системи освіти. Виходячи із досвіду США та Великої Британії, основними принципами неоліберальних перетворень вищої освіти є: акцент на отриманні прибутку та економічній ефективності з метою скорочення державних витрат, орієнтація на студентів, що сплачують за навчання і на ринок праці, вимірювання освітніх послуг на різних рівнях з метою встановлення відповідності стандартам якості освіти. З точки зору економії бюджету, такі кроки можуть здатися доречними з огляду на політичну ситуацію. Проте варто враховувати, що «правила ринку» в конкуренції між навчальними закладами автоматично загострюють і конкуренцію між абітурієнтами, які потенційно до них вступатимуть. Це, у свою чергу, слугуватиме поглибленню освітньої нерівності, оскільки рівність доступу до вищої освіти представників різних соціальних класів в українському суспільстві стоїть під великим питанням.

Далі

Триколор і червоний стяг

• Статті
• 07/02/2015

Різноманітні штучні ідентичності, кожна з яких вважає себе вищою за інші, озвіріло викроюють собі в цьому уніфікованому світі клапті локального домінування. Це все один і той самий світ, де інтереси дієвців повсюдно незмінні, хоч би взяти ліберальну версію Заходу, авторитарну і націоналістичну версію Китаю чи путінської Росії, теократичну версію Еміратів, фашизоїдну версію озброєних банд… Народи повсюдно змушені одностайно відстоювати версію, яку підтримує локальна влада.

Далі

Політична економія Еболи

• Статті
• 03/02/2015

Ебола — проблема, вирішувати яку не будуть, оскільки це не вигідно. Із часу, коли вірус Ебола був вперше виявлений 1976 року, загинуло 2400 людей. Великі фармацевтичні компанії знають, що ринок для боротьби з Еболою мізерний, в той час як витрати на розробку ліків залишаються значними. Беручи за основу суто кількісні підрахунки, дехто може (і, можливо, справедливо) застерігати від занадто серйозної зосередженості на цій одній хворобі, яка вбила набагато менше людей, ніж, наприклад, малярія (300 000 померло з початку спалаху лихоманки Ебола) або туберкульоз (600 000). «Від спалахів еболи страждають найбідніші верстви населення світу. Й хоча вони призводять до надзвичайних потрясінь у суспільстві, це відносно рідкісні події», — розповідає «Vox» Даніель Бауш, керівник Відділу медичних досліджень ВМС США № 6, біомедичної дослідної лабораторії в Лімі, Перу. «Отже, якщо говорити про користь для фармацевтичних компаній, то вони не надто зацікавлені в проведенні першої, другої та третьої фази випробування ліків проти Еболи і розробці вакцини, якою скористаються кілька десятків тисяч або сотень тисяч людей».

Далі

СІРІЗА: від А до Ω

• Статті
• 30/01/2015

Погляди прогресивної громадськості світу прикуті до Греції. Тамтешній момент істини — парламентські вибори 25 січня, за результатами яких у Європі вперше за тривалий час можливість сформувати уряд отримує справді соціалістична сила — Коаліції радикальних лівих (ΣΥΡΙΖΑ; СІРІЗА).

Далі

ОСКАЛ ЗЕЛЕНОГО КАПИТАЛИЗМА

• Статті
• 28/01/2015

Данной ближневосточной стране, Иордании, действительно нужны ВИЭ, ведь после остановки поставок газа из соседней страны в связи с политическими событиями, там были вынуждены закупать и сжигать мазут и дизель на электростанциях. Стоимость такой электроэнергии приблизительно в два раза выше, чем при сжигании природного газа. При этом в стране нет существенных ископаемых источников энергии, но есть потенциал для ветряных и солнечных станций. Однако разработка ВИЭ оказывается слишком дорогой из-за такой «рыночного» подхода, когда частным инвестором удается урвать огромные прибыли за счет простых потребителей. Из-за такой завышенной стоимости ВИЭ, их разработка в этой стране стала тормозиться. Далі

Прихисток в буревії історії

• Статті
• 27/01/2015

Не є соціалізм теоретично банкрутом і в розумінні ідейної вичерпаності. В арсеналі все ще є доволі непоганих лівих ідей: не менш поживний, спонукаючий до роздумів корпус праць про те, який вигляд матиме соціалістична економіка; як довго існуватиме необхідність в спеціалізованих ринках тощо. Дехто міг би також додати, що ХХ століття не стало свідком згасання революційного імпульсу – просто помінялася спрямованість: в серединних декадах свого розвитку воно стало свідком перемоги щонайвдалішого радикального руху модерної епохи - антиколоніалізму, котрий дорешти позмітав старі імперії з їхніх владних позицій. Соціалізм змальовують як найбільший реформаторський рух в історії, одначе антиколоніальна боротьба значно переважила своєю успішністю.

Далі