Статті

В ім'я любові

• Слайдер
• 09/06/2014

Важко заперечити, що доктрина «роби те, що любиш» – це сьогоднішня неофіційна мантра, коли йдеться про працю. Проблема в тому, що вона веде не до спасіння, а до знецінення реальної праці, включно з тією працею, яку вона намагається возвеличити, і навіть важливіше – до дегуманізації переважної більшості робітників. На перший погляд, «роби те, що любиш» – життєствердна порада, що закликає нас обдумати, яка діяльність нам найбільше до вподоби, а тоді взятися до неї та підприємливо перетворити її на засіб заробляти гроші. Але чому ми маємо шукати зиску в тому, що приносить задоволення? Хто є адресатом цієї сентенції, а хто — ні? Зосереджуючи нашу увагу на нас самих і нашому окремішньому щасті, доктрина «роби те, що любиш» відволікає нас від умов праці інших, водночас схвалюючи наш вибір і звільняючи нас від зобов’язань стосовно тих, хто працює не зважаючи на те, чи їм подобається їхня праця, чи ні.

Далі

КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Прототип машини свободи

• Слайдер
• 04/06/2014

Пропонуємо вашій увазі третю лекцію із серії радіопередач «Конструювання свободи». Ось тут можна прочитати переклад другої лекції на тему «Якими інструментами нехтує сучасна людина», з якої ми почали свою серію перекладів. Ці лекції прочитав у 1973 році Ентоні Стаффорд Бір — знаменитий кібернетик, який займався розробкою проекту «Кіберсін» у Чилі за часів правління Сальвадора Альєнде. Це був утопічний проект управління економікою як динамічною системою за допомогою сучасних — тобто початку сімдесятих. Проект не вдалося втілити через військовий переворот 1973 року. Однак теоретичні і практичні розробки, про які розповідає Стаффорд Бір у цій серії лекцій, наочно показують, яким може бути демократичне управління великими системами — і доводять, що насправді комуністичний проект не такий уже й утопічний, а навпаки, цілком здійсненний. Більшість інституцій усе ще діють в рамках національної держави, хоч ця ситуація і стрімко міняється. З одного боку, національні держави поступаються суверенітетом наднаціональним політичним блокам; з іншого боку, гігантські транснаціональні корпорації просто нехтують національним суверенітетом у світогляді, на який вони спираються у своїй діяльності. Далі

Энергетические аспекты текущего кризиса в Украине

• Слайдер
• 30/05/2014

Текущий политический и военный конфликт уже изменил экономические отношения, включая энергетические, между Украиной, Россией и западными странами. Этот доклад — попытка описать эти изменения.

Далі

Неолібералізм та індивідуалізм: Чи стає «его» причиною міжособистісного насильства?

• Слайдер
• 29/05/2014

Схоже, неолібералізм, індивідуалізм та насильство пов’язані між собою. Неолібералізм тісно сплетений з індивідуалізмом, адже він наполягає, що суспільство не потрібне, бо ми самі відповідаємо за власне благополуччя (Peters 2001; Brown 2003). З точки зору кримінології, не складно зрозуміти, як така зосередженість на індивіді може призводити до насильства. Згідно з теорією соціального контролю Хірші (Hirschi 1969), наприклад, слабкі або ж пошкоджені соціальні зв’язки знімають обмеження для девіантної поведінки особи.

Далі

НОВА БІПОЛЯРНІСТЬ У КИЄВІ: про конференцію «Мислити з Україною»

• Слайдер
• 24/05/2014

15-19 травня у Києві відбувся масштабний захід, який засвідчив вплив Майдану та нинішнього конфлікту в Україні на світобачення значної частини західних інтелектуалів та дипломатів – конференція «Мислити з Україною», проведена спільно такими виданнями та ініціативами, як «Критика», Центр візуальної культури, «Політична критика», The New Republic, Eurozine. Як ціле цей захід складно назвати науковою конференцією – швидше його учасники щиро прагнули висловити підтримку українському суспільству, що опинилося в такій складній ситуації. Багато учасників конференції відомі позитивними публікаціями про Майдан і початок перетворень в Україні в умовах жорсткої російської пропаганди, що має неабиякий вплив і на Заході та почасти є причиною доволі скептичної постави частини західних ЗМІ. Водночас було помітно, що ставлення до Майдану, розуміння ситуації з анексією Криму та конфліктом на Сході України стали поживним ґрунтом для певного ідеологічного проекту, який уже своєю чергою впливає на подальше розгортання подій і на наратив про ті події, що вже сталися. Нижче я в короткому повідомленні про деякі основні тези, що лунали на заходах конференції (а я відвідав далеко не всі заходи, тож моє сприйняття може бути певною мірою викривлене), спробую пояснити, що я маю на увазі. Хтось, імовірно, скаже, що виявлення ідеологічних проектів та полеміка з ними не на часі — але мені здається, що це важливо для визначення напрямку, в якому буде рухатися наше суспільство надалі. Якщо на часі артикуляція таких проектів, то на часі й полеміка з ними. Далі

«Капітал у двадцять першому» (рецензія на книгу Тома Пікетті)

• Слайдер
• 22/05/2014

«Капітал у двадцять першому сторіччі» — одна з тих вражаючих книг, яка безперечно заслуговує на увагу. Пікетті наполягає, що суспільствознавці загалом і економісти зокрема мають порівнювати і вивчати «факти» (с. 574-575). 

Далі