• Марксизм і війна

    Марксизм і війна

    • Статті
    • 23/09/2014

    Війна для марксизму — це не зовсім поняття, проте достеменно проблема. Хоч марксизм і не міг винайти поняття війни, він міг, так би мовити, перевинайти його, тобто ввести питання війни до своєї проблематики і виробити марксистську критику війни із цілковито самобутнім змістом чи критичну теорію бойових дій, військових ситуацій та процесів.

    Далі
  • Гонсало Посо: «Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил»

    Гонсало Посо: «Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил»

    • Статті
    • 17/09/2014

    Нещодавня анексія Криму здається в якомусь сенсі відновленням застарілих схем міждержавної конкуренції та імперіалізму. Деякі марксистські теоретики, схоже, зовсім відкидали можливість такого повороту у своїх підходах до сучасного капіталістичного імперіалізму. Як це вписується у ваш підхід до капіталістичної геополітики? Як можна пояснити цю анексію і які це має наслідки для нашого ширшого розуміння імперіалізму? 

    Далі
  • Стратегія виснаження ворога: завоювати чи знищити державу?

    Стратегія виснаження ворога: завоювати чи знищити державу?

    • Статті
    • 11/09/2014

    З часів його виникнення на початку ХІХ століття соціалізм терзали дебати щодо стратегії (чого не скажеш про праві ідеології). Чи спасіння прийде, як мріяв Фур'є, від багатих благодійників, які фінансуватимуть нові комуністичні колонії, — чи може, як передбачав Прудон, через робітників, які засновуватимуть власні мутуалістичні підприємства, уникаючи політики як такої? Чи може, слід прийняти більш агресивну позу, за яку виступало в 1830-х протосиндикалістське крило британського чартистського руху?

    Далі
  • Стратегія розвитку і режим накопичення: повернення капіталізму до України

    Стратегія розвитку і режим накопичення: повернення капіталізму до України

    • Статті
    • 09/09/2014

    Виникнення незалежної української держави після краху Радянського Союзу позначило й початок історично нової епохи побудови капіталізму в цій країні. Ці два історичні моменти переплетені в свідомості багатьох людей, оскільки пропагандисти обох цих нових явищ — національної незалежності та ринкової економіки — обіцяли людям життя краще, ніж в СРСР, що розпадався.

    Далі
  • ПРОТИРІЧЧЯ ПРАВЛЯЧОГО КЛАСУ УКРАЇНИ

    ПРОТИРІЧЧЯ ПРАВЛЯЧОГО КЛАСУ УКРАЇНИ

    • Статті
    • 03/09/2014
    Український капіталізм сьогодні вирізняється найкраще укріпленою олігархією з усіх пострадянських держав. Політика в Україні протягом останнього десятиліття робила примхливі повороти, рушієм яких було безпосереднє втручання українських народних мас. Між тим економічний, політичний та ідеологічний аспекти суспільного і повсякденного життя в Україні окреслені всюдисущим міжімперіалістичним протистоянням між Росією з одного боку і Сполученими Штатами та Європейським Союзом — з іншого. Звісно, накопичення капіталу в цій країні постійно перебуває під загрозою з боку обох цих імперіалізмів та внутрішніх соціальних переворотів і залежить від цих факторів. Полем дій та позиціювання правлячого класу був і буде ландшафт, сформований цими протиріччями. Нижче буде зроблено спробу описати в загальних рисах різноманітні секції правлячого класу в Україні, приділяючи особливу увагу розколам між ними, чинникам поділу на групи та центральній ролі олігархії. Для характеристики різних фракцій українського правлячого класу вирішальними є економічні, а не політичні чи ідеологічні чинники. Дії олігархів найбільш плідно пояснювати крізь призму чистих класових інтересів, економічної конкуренції та політичних владних блоків, що з цього виникають, а не за допомогою вірності якимсь трансцендентальним ідеологіям націоналізму чи демократії. Є надія, що цей нарис балансу сил зробить внесок у подальший аналіз часто хаотичних та заплутаних подій у сьогоднішній пост-Майданній Україні. Далі
  • Сучасне мистецтво на межі Першого і Другого світів

    Сучасне мистецтво на межі Першого і Другого світів

    • Статті
    • 02/09/2014

    Ідея цього есею зародилася з розмови з Мартою Дзєванською, кураторкою Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Йшлося про книгу «Пост-пост-радянське? Мистецтво, політика і суспільство у Росії на переломі десятиріччя», видану у травні 2013 року (Dziewanska et al. 2013). Марта припустила, що польський інтерес до сучасного мистецтва Росії та інших пострадянських республік засновано на розпізнанні символічної ієрархії між європейськими країнами, яка проявляє себе і в інтелектуальному та мистецькому виробництві.

    Далі