• «ЛУЧШЕ ОТКАТИТЬСЯ НА 10 ЛЕТ НАЗАД, НО УВИДЕТЬ ПЕРСПЕКТИВУ В БУДУЩЕМ»: рассказ левой активистки из Турции

    «ЛУЧШЕ ОТКАТИТЬСЯ НА 10 ЛЕТ НАЗАД, НО УВИДЕТЬ ПЕРСПЕКТИВУ В БУДУЩЕМ»: рассказ левой активистки из Турции

    • Слайдер
    • 10/06/2013
    Т., левая активистка из Турции, которая учится в одном из киевских университетов, рассказала, как живется в стране и чем именно недовольны протестующие. Несмотря на «арабскую весну» и даже события в Сирии, такого взрыва протестов у себя мы не ожидали. Тем не менее, он был вопросом времени: недовольство политикой Эрдогана накапливалось долгие годы, начиная уже с момента его прихода к власти в 2001 году. То есть дело далеко не только в том, что будет уничтожен парк Гези, уступив место очередному торгово-развлекательному центру, и не только в полицейском насилии. Что же так не нравится жителям Турции? Далі
  • КІНОПОЇЗД НА ХМЗ: коментарі до кінодокументації робітничих протестів на Херсонському машинобудівному заводі

    КІНОПОЇЗД НА ХМЗ: коментарі до кінодокументації робітничих протестів на Херсонському машинобудівному заводі

    • Слайдер
    • 07/06/2013
    Херсонський машинобудівний завод заснований у 1887 році. За радянських часів був найбільшим виробником сільськогосподарської техніки в Україні. На початку дев'яностих на його базі було створено ВАТ «Херсонські комбайни», яке у 2007 році було оголошене банкрутом. У січні 2009 року керівництво заводу оголошує про ліквідацію підприємства і звільнення всіх працівників. У відповідь робітники вдаються до акцій протесту. Третього лютого 2009 року триста працівників захоплюють адміністративну будівлю заводу. Вони вимагають виплати заборгованості по зарплаті розміром 4,5 млн. гривень, відновлення роботи заводу і його націоналізації без компенсації власникові. Цією вступною інформацією розпочинається відеодокументація протестів робітників ХМЗ на початку 2009 року. За півгодини відео глядач дізнається про заплутані схеми приватизації і банкрутства, звільнення і спротив робітників. Насправді це лише невелика частина подій, які були наслідками приватизації і банкрутства заводу у пострадянські часи. Але ми намагалися зосередитись на тому, як самі робітники сприймали і інтерпретували ці події. Коли ми приїхали до Херсону, щоб задокументувати спогади робітників про позаторічне захоплення заводу, ми мали з собою дві аматорські відеокамери і блокнот, де на першій сторінці було записано з десяток питань: «Кому в першу чергу ви адресували ваші вимоги?», «Чи підтримали вас журналісти, робітники інших підприємств, звичайні мешканці Херсона?», «Яким, на вашу думку, було б ідеальне рішення конфлікту і як би в цьому випадку виглядав завод сьогодні?» тощо. Далі
  • «АКАДЕМІЧНЕ ВИГНАННЯ» РАДИКАЛЬНОГО АНТРОПОЛОГА

    «АКАДЕМІЧНЕ ВИГНАННЯ» РАДИКАЛЬНОГО АНТРОПОЛОГА

    • Слайдер
    • 30/05/2013
    Існує стійке переконання, що американська академія не тільки найкраща в світі, але і одна з найдемократичніших. Більше того, університети в США називають твердинею лівих. І справді, де ще ви знайдете стільки інтелектуалів соціалістичного спрямування: від Девіда Харві до Ноама Хомського, від Буравого до Валлерстайна? Втім, схоже, що свобода в американських вишах має свої обмеження. Занадто радикальна позиція, занадто активна громадська діяльність — і ви можете опинитися на вулиці. Саме така історія сталася з Девідом Гребером — антропологом та колишнім співробітником Єлю, а нині викладачем «у вигнанні». В матеріалі, який ми публікуємо, докладно розказано про скандал, який виник навколо одного з найпопулярніших лівих інтелектуалів США, неофіційного ідеолога руху «Окюпай», анархіста, члена профспілки Індустріальних робітників світу (IWW). Далі
  • Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму

    Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму

    • Слайдер
    • 28/05/2013

    У першій частині розділу Фостер обговорює «якісні зміни в рівні людської деструктивності», властиві капіталістичному виробництву після Другої Світової війни. Серед цих змін — ріст використання синтетичних матеріалів, які природа не може швидко переробити, а також радикальне розширення споживання усіх видів енергії, зокрема горючих копалин. Ці зміни у способах виробництва, як пише Фостер, «є головними причинами швидкого поглиблення екологічної кризи у повоєнний період». У другій частині опублікованого розділу автор висвітлює чинники зростання конфлікту між капіталізмом та природою.

    Далі