• Мова і символічне насильство

    Мова і символічне насильство

    • Статті
    • 02/02/2011

     

    Інтерв'ю Лоїка ВАКАНА з П'єром БУРДЬЄ

    - У праці «Що означає говорити»/ «Мова і символічне насильство» («Ce que parler veut dire», англійський переклад «Language and symbolic power») Ви розвиваєте нищівну критику структурної лінгвістики чи того, що називають «чистим» вивченням мови. Ви пропонуєте альтернативну модель, яка, кажучи дещо спрощено, робить мову інструментом або медіумомвладних відносин, а не просто засобом комунікації, і яку слід вивчати в межах інтеракціоністського і структурного контекстів її виробництва і поширення. Могли б Ви підсумувати суть цієї критики?

    - «Чиста» лінгвістика надає перевагу синхронній, структурній або внутрішній перспективі на противагу історичному, соціальному, економічному або зовнішньому визначенням мови. Я намагався (особливо у «Практичному глузді» і «Що означає говорити») вказати на відношення до об'єкта і на теорію практики, імпліковані цим підходом. Погляд Сосюра є поглядом «неупередженого спостерігача», для якого розуміння є самоціллю. При цьому Сосюр приписує цей «герменевтичний намір» соціальним агентам і тлумачить його як принцип їхніх практик. Це постава філолога, мета якого - кодувати мову, на противагу оратору, який прагне діяти і впливати на світ через перформативну силу слова. Ті, хто розглядає мову як об'єкт аналізу замість використовувати її щоб думати і говорити, утверджують мову як logos на противагу до praxis, як «мертву літеру» без практичної мети або взагалі без жодної мети окрім інтерпретації подібно до творів мистецтва.

    Далі
  • ПРОБУЖДЕНИЕ АФРИКИ?

    ПРОБУЖДЕНИЕ АФРИКИ?

    • Статті
    • 01/02/2011

    Далі
  • СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ: «Роля хлопчаків»

    СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ: «Роля хлопчаків»

    • Статті
    • 31/01/2011
    Чи варті нашої шани ці київські мальчіши, які виходили із стрілецької зброєю на гармати? Чи варті пам’яті їхні «шпигунки»-матері, на яких «розсердилися» петлюрівські журналісти? Адже, за сучасним трактуванням січневих подій вісімнадцятого року, вони були «п’ятою колоною» московського війська, яке на багнетах несло до Києва більшовизм. Цей однобічний погляд на історію Січневого повстання 1918 року наразі домінує у сучасній історії – попри те, що він цілковито ігнорує справжні передумови робітничої боротьби. Далі
  • СТИХІЙНЕ ЗАСМІЧЕННЯ У КИЄВІ: соціальний аспект проблеми

    СТИХІЙНЕ ЗАСМІЧЕННЯ У КИЄВІ: соціальний аспект проблеми

    • Статті
    • 28/01/2011

    Далі