• Про феномен паскудної роботи

    Про феномен паскудної роботи

    • Слайдер
    • 27/09/2013

    Ми пропонуємо вашій увазі текст, що справді наробив багато шуму в англомовному світі. Десятки публікацій в різноманітних виданнях, сотні обговорень та перепостів у соціальних мережах — усе це про статтю Девіда Гребера. Навіть традиційно неоліберальний The Economist змушений був виправдовувати «феномен безглуздої та паскудної роботи». Девід Гребер, «інтелектуал у вигнанні», антрополог, викладач Лондонської школи економіки, «ідеолог Окупаю» та один з найпопулярнішх мислителів останніх років в США, у своєму тексті намагається проблематизувати наше повсякдення. Чому, попри весь технічний прогрес, якого ми досягли, ми так багато працюємо? Чому наша робота дедалі частіше нагадує безглузде копирсання в папірцях, без якого людство прекрасно обійшлося б? Для чого ми сидимо цілими днями в офісах замість виробляти або просто насолоджуватися життям? Як саме ми всі стали «офісним планктоном»? Насправді, здається, що Гребер так і не дає задовільної відповіді. Говорити, що саме панівний клас винен у виникненні «феномену безглуздої роботи» — значить говорити, що історія твориться за чиїмось розрахунком, а значить — переоцінювати суб’єктивну роль у суспільних змінах. Скоріше має йтися про структурні чинники, які зумовили сучасний стан справ. Так чи інакше, статтю Девіда Гребера слід прочитати кожному. Вона не тільки стимулює рефлексувати над звичними для нас речами, але й дає уявлення про актуальні дискусії, що точаться в англомовному інтелектуальному світі.

    Далі
  • РЕВОЛЮЦІЯ БІЛЯ ВОРІТ?

    РЕВОЛЮЦІЯ БІЛЯ ВОРІТ?

    • Слайдер
    • 23/09/2013
    Якщо вже з 14 вересня профспілки — це модно, то, може, скоро молодь нарешті відкине сором і скаже про себе: «Так, ми вимагаємо!» Ані уряд, ані неприхильні до профспілок коментатори, ані навіть учасниці й учасники суботньої демонстрації у Варшаві не очікували такої чисельності акції. Мирний марш, що об’єднав три головні профспілки біля пальми на транспортному колі де Ґолля, не був, як зазвичай до цього часу, просто копією протестів працівників Парижа чи Брюсселя. Це був гучний маніфест громадянського невдоволення — найбільший за останні десятиріччя опір соціально-економічній політиці держави. Далі
  • РОЗДУМИ ПРО ЄГИПЕТ: МІЖ ЦИНІЗМОМ І ПРИЙНЯТТЯМ БАЖАНОГО ЗА ДІЙСНЕ

    РОЗДУМИ ПРО ЄГИПЕТ: МІЖ ЦИНІЗМОМ І ПРИЙНЯТТЯМ БАЖАНОГО ЗА ДІЙСНЕ

    • Слайдер
    • 20/09/2013
    Ця стаття з детальним аналізом розстановки сил на новому етапі революційних подій у Єгипті — після військового перевороту, здійсненого внаслідок масових протестів проти президента Мухаммеда Мурсі, та брутального, з сотнями й сотнями жертв, розгону демонстрацій прихильників поваленого президента — була опублікована місяць тому, але зовсім не стала менш актуальною. Понад те, її висновки підтверджуються: за повідомленнями преси, жертвами військово-бюрократичної еліти Єгипту тепер стають не тільки ісламісти, а й ліві активісти, ліберальна опозиція та профспілківці. З часів путчу 3 липня було ув’язнено понад 40 журналістів; ЗМІ намагаються притримуватися виключно продиктованої армією лінії. Від ісламістського крила контроль над подіями повернувся до секулярної фракції єгипетського правлячого класу. Програють поки що маси, що прагнуть політичної свободи, матеріального добробуту та соціальної справедливості. Далі
  • Нація в заголовках, клас у підтексті: робітничий популізм і повернення витісненого в неоліберальній Європі

    Нація в заголовках, клас у підтексті: робітничий популізм і повернення витісненого в неоліберальній Європі

    • Слайдер
    • 16/09/2013

    Приблизно з 1989 року неонаціоналізм виріс як вибухонебезпечна політична сила майже у всіх країнах Європи. 

    Далі
  • Лев Троцький і Україна

    Лев Троцький і Україна

    • Слайдер
    • 11/09/2013

    Цього тижня виходить у світ видання «Український Троцький», у підготовці якого брали участь члени редколегії «Спільного». Зміст і вступ до збірника можете прочитати на сторінці «Наші видання». Пропонуємо читачам одну зі статей, опублікованих у цій збірці. Запропонована стаття присвячена висвітленню та аналізу життя і діяльності видатного радянського державно-політичного діяча Л. Троцького, зокрема, українським сторінкам його біографії, подіям, пов’язаним із Україною. Критично оглянемо деякі документи, що демонструють ставлення Троцького до України й українського національного руху як у часи громадянської війни (1920 р.), так і напередодні Другої світової війни (1939 р.), з яких випливає висновок про відсутність якоїсь специфічно антиукраїнської позиції в системі поглядів Троцького.

    Далі
  • СТАРІ ТА НОВІ ДРУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ УЛЬТРАПРАВОЇ ПАРТІЇ «СВОБОДА»

    СТАРІ ТА НОВІ ДРУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ УЛЬТРАПРАВОЇ ПАРТІЇ «СВОБОДА»

    • Слайдер
    • 09/09/2013
    Тривалий час ніхто не сумнівався, що праворадикальна партія «Свобода», яка за результатами виборів 2012 року сформувала першу ультраправу фракцію в українському парламенті, є членом Альянсу європейських національних рухів (АЄНР). Зрештою, лідери «Свободи» завжди стверджували, що їхня партія — член АЄНР, а Британська національна партія (БНП), один із найстарших членів Альянсу, у 2010 році прямо згадала «Свободу» серед членів АЄНР, поруч із французьким Національним фронтом, угорською партією «Йоббік», італійським «Триколірним полум'ям», іспанським Республіканським громадським рухом, бельгійським Національним фронтом, португальською Партією національного відродження і шведськими націонал-демократами. Ніколи не вірте фашистам. Протягом цього року відкрилася геть інша картина. Перші сумніви щодо членства ВО «Свобода» постали, коли польський політик Матеуш Піскорський на початку 2013 року заявив, що «Свободу» виключили з АЄНР через її відверто расистські позиції — майже як у саркастичному російському вислові «звільнили з гестапо за жорстокість». Адже насправді АЄНР займає набагато більш крайні позиції, ніж іще одна загальноєвропейська група правих — Європейський альянс за свободу, який об'єднує представників Австрійської партії свободи, французького Національного фронту, бельгійського «Фламандського інтересу», Шведських демократів і деяких інших партій. Далі