• Економічна глобалізація та політичний універсалізм: чи суперечать вони одне одному?

    Економічна глобалізація та політичний універсалізм: чи суперечать вони одне одному?

    • Слайдер
    • 02/01/2013

    Суперечність, з якої я почав, – це суперечність між економічною логікою капіталізму і глобалізацією, з одного боку, та емансипативними, демократичними прагненнями народів та країн, які стали жертвами капіталізму. Ця суперечність ще далека від вирішення. Допоки верх в цій суперечності одержуватиме домінування першого з цих двох полюсів, капіталістичне суспільство ставатиме більш варварським. Однак, якщо другий з цих полюсів зможе виграти цю боротьбу, навіть якщо поступово, тоді третя фаза капіталізму стане фазою його занепаду, який відкриє період тривалого переходу до соціалізму

    Далі
  • Опіум народу? Критичний марксизм та релігія

    Опіум народу? Критичний марксизм та релігія

    • Слайдер
    • 26/12/2012

    Маркс і Енгельс вважали, що підривна роль релігії залишилася в минулому і не має значення для сучасної епохи класової боротьби. Цей прогноз був справедливим протягом століття – з кількома важливими винятками, особливо у Франції, де були християни-соціалісти в 1930-х, священики-робітники в 1940-х, ліве крило християнських профспілок (CTFC–Французька конфедерація християнських трудящих) у 1950-х і т.д. Але щоб зрозуміти, що відбувається протягом останніх тридцяти років в Латинській Америці – теологія визволення, християни за соціалізм – треба взяти до уваги прогнози Блоха про утопічний потенціал деяких релігійних традицій.

    Далі
  • ЕКСПЛУАТАТОРИ ПРО СЕБЕ

    ЕКСПЛУАТАТОРИ ПРО СЕБЕ

    • Слайдер
    • 24/12/2012
    «…Вчені вже звертали увагу на те, що в чоловіків з широкими обличчями вище рівень тестостерону, агресивності та владності. Можливо, саме це й робить їх ефективнішими керівниками». Так, представлені в журналі «Forbes Україна» ефективні керівники завжди мають широке обличчя. А ще впевнений погляд прямо на читача («А тобі слабо?»), схрещені на грудях або вперті в боки руки і, звісно, обов’язковий атрибут успішного підприємця – виставлене вперед помірне черевце. Завжди їх зображено великим планом, завжди на тлі їхніх володінь. У цегляному цеху, серед складених штабелями цеглин; на пшеничному лані, з колоском у роті; цей, з м’язами, - поруч із тренажерами, які виробляє його фірма; ці дами з відповідними всім канонам фігурами, засновниці туристичної фірми, – на тлі автобуса, яким і возять туристів; директор шоколадної фабрики – з надкушеною плиткою і серед завалів продукції; колекціонер антикварної зброї – задоволений, з автоматом Томпсона; молодий креативний топ-менеджер зі Сполучених Штатів Америки – зручно сівши з ногами у величезне шкіряне крісло, так щоб видно було кеди з червоною зіркою на підошві. І майже ніколи, ніде, ніхто – з робітниками. Єдиний і його власність, нікого більше. Хіба що Бог. Далі
  • ВІЙНА В ЄВРОПІ? НЕ ТАК УЖЕ Й НЕМОЖЛИВО

    ВІЙНА В ЄВРОПІ? НЕ ТАК УЖЕ Й НЕМОЖЛИВО

    • Слайдер
    • 21/12/2012
    Похмурі попередження польського міністра фінансів щодо перспектив війни в Європі в разі загострення кризи викликали скептичну реакцію. Проте не варто заспокоювати себе, враховуючи, до чого можуть призвести нинішні націоналістичні тенденції, пише редактор видання «Adevarul Europa». Далі
  • ЦЕ ТАКОЖ ПРАВДА ПРО НОВУ ГУТУ

    ЦЕ ТАКОЖ ПРАВДА ПРО НОВУ ГУТУ

    • Слайдер
    • 19/12/2012
    Ришард Капусцінський (1932-2007) — відомий польський журналіст та публіцист, репортажі якого з країн Африки, Азії та Латинської Америки шануються у всьому світі та вважаються класикою. Переклав польською мовою болівійський щоденник Че Гевари, приятелював з Сальвадором Альєнде. Нарівні з нобелівською лауреаткою Віславою Шимборською є одним із найбільш перекладених польських авторів. За репортаж «Це також правда про Нову Гуту» Ришарда Капусцінського було нагороджено польським «Золотим хрестом заслуги», хоч спочатку його піддали нещадній критиці. У ньому автор звертає увагу на те, що з приходом радянської влади до Польщі проблеми робітників, ширше – соціальна несправедливість, нікуди не зникли, а лише набули нових форм. Пов’язані з процесами соціалістичної модернізації, вони потребують рішучого розв’язання, яке можливе, говорить Капусцінський, лише за тісного співробітництва як робітників, так і зацікавленого керівництва. Далі
  • П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    • Слайдер
    • 10/12/2012

    Питання не у захисті мене самого, моєї особистості, моєї приватності, а у захисті автономії мого дискурсу та відкриттів – якщо їх можна так назвати – відносно випадку поодинокої особи, якою я є. Це не означає, що я – конкретний індивід П’єр Бурдьє – можу уникнути об’єктивації: мене можна об’єктивувати як і будь-кого іншого і як будь-хто інший я маю смаки та уподобання, які відповідають моєму статусу та соціальному простору. Мене можна соціально класифікувати і я знаю, яку позицію займаю у соціальній класифікації. Маючи розуміння моїх праць, можна з легкістю встановити низку речей про мене зі знання цієї позиції та того, що я пишу. Я дав чимало інструментів, необхідних, аби це здійснити; решту залиште мені…

    Далі