• Університет на барикадах: студентський протест в українському контексті

    Університет на барикадах: студентський протест в українському контексті

    • Слайдер
    • 22/01/2014

    У кращих традиціях побутової поетики юність зазвичай називають найяскравішим періодом життя людини. Згідно з ідеалістичними міркуваннями, для молодої людини всі шляхи світу цього відкриті — але, за іронією долі, молодість супроводжується бажанням радше змінити світ, ніж потурати його недолікам. У шкільні роки батьки називають такі революційні прагнення «юнацьким максималізмом», в один голос пророкуючи їхнє невідворотне згасання. Водночас головною рушійною силою до перетворень на краще вважають саме молоде покоління, і ті батьки, котрі раніше з презирством реагували на закиди своїх дітей щодо недосконалості світу, з часом таки сподіваються, що їхнім дітям випаде можливість домогтися кращого соціального становища в країні.

    Далі
  • Чим академія нагадує наркокартель?

    Чим академія нагадує наркокартель?

    • Слайдер
    • 14/01/2014

    Якщо брати до уваги ризик, що тебе можуть вбити конкуренти, запроторити до в’язниці поліціянти чи побити власні боси, доводиться дивуватися, чому хтось узагалі погоджується працювати за таку низьку плату, ще й у таких жахливих умовах, замість знайти роботу в «Макдональдсі». Проте банди не мають особливих проблем із залученням нових членів. 

    Далі
  • ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    • Слайдер
    • 07/01/2014
    Страхам и связанным с ними эмоциональным реакциям разной интенсивности «горения» соответствуют концепты, которые можно назвать «страшилками» (яркие примеры см. 1, 2, 3). Им противопоставляются эмоционально нейтральные опасения. Первые — законный объект социальной сатиры, которая в популяризации науки должна присутствовать не менее, чем в публицистике вообще. На вторые же индивид не только имеет право, но почти что приговорён к ним в нынешнем мире «хищных вещей века», поскольку живёт в городах, подобных химическому реактору: кроме собственно выброса загрязнений там смешиваются, перемещаются и взаимодействуют друг с другом самые разные вещества с самыми неожиданными последствиями, обычно экотоксичными и/или вредными для здоровья. Современное производство, промышленное и сельскохозяйственное, распространяет и умножает риски питания, городской среды, жилой среды индивида, его среды обитания вообще. Корпорации из понятной жажды наживы стараются риски не минимизировать, а скрыть, используя разные способны — от «производства сомнений» до прямого преследования — так что без осторожности никуда. Но осторожности разумной, опирающейся на научное знание, а не на слухи, циркулирующие в обществе или распространяемые СМИ. Мне страх перед ГМО неприятен своей иллюзорностью — в том смысле, в каком вера в бога является иллюзией, отвлекающей силы ума и души от реальных проблем земного существования. В нашем случае внимание отвлекается от реальных опасностей интенсивного капиталистического сельского хозяйства и, шире, неэкологичного развития вообще. К тому же, этот страх особенно поразил две не чуждые мне группы — левых и природоохранников — и именно здесь он контрпродуктивен на все сто, до несовместности с целями обоих движений. Поэтому надо пробовать рассеять мрак. Далі
  • Про деякі функції літератури

    Про деякі функції літератури

    • Слайдер
    • 06/01/2014

    Свого часу ходила одна байка (і якщо це вигадка, то дуже показова). Якось Сталін запитав: «Папа Римський? А скільки в нього дивізій?» Історія підтверджує, що апарат – річ дуже важлива, але не вирішальна. Бувають такі нематеріальні сили, що важать більше за будь-що, хоч у термінах ваги їх не виміряєш. Нас оточують нематеріальні сили.

    Далі